Литвин підписав мовний закон. Чи поставить свій підпис Янукович?

Учора голова Верховної Ради України Володимир Литвин таки підписав одіозний і резонансний мовний закон, що закріплює за російською статус регіональної мови. Він це зробив не зважаючи на свої попередні заяви, що не підписуватиме цей документ. Тепер, як повідомляється на сайті Верховної Ради, документ направлено на підпис до Президента Віктора Януковича. Як вчинить президент? «День» поцікавився думкою експерта корпорації стратегічного консалтингу «Гардаріка» Костянтина МАТВІЄНКА:

— Литвина поставили у безвихідну ситуацію (а він сам до цього стану йшов багато років. — Ред.), тому що якби на нього подали в суд і суд визнав, що закон був прийнятий за всіма процедурами і нормами, — Литвина можна було б звинувачувати у службовому недбальстві.

Звичайно, на це б мало хто пішов. Литвин би тоді шукав свідків, які б стверджували, що закон підписаний із порушенням процедури і його підписувати було неможливо. Направду, для суспільства створена така картинка, мовляв: голова Верховної Ради зробив все можливе для того, щоб закон не був підписаний, але він мусив виконувати службовий обов’язок... А з іншого боку — Партія регіонів на нього справді тисне і під цим тиском Литвин поїде розповідати своїм виборцям, що він опирався як міг, але обставини виявилися сильнішими за нього.

Утім, для нас є і позитивна обставина: для того, щоб прийняти цей закон, політикам довелося вдатися до методів політичного шахрайства і тотального тиску на голову ВР. Це бачило все суспільство. Тому апологети російської мови зневажили її в такий спосіб.

Ще один цікавий момент: переглядаючи нещодавно оприлюднений список Партії регіонів, я там чомусь не знайшов тих (зокрема Колесніченка), хто проштовхував цей закон, а Інна Богословська виявилася на 60-му місці.

Безумовно, підписання цього закону залежить від Президента. Він цілком може це зробити. Утім, одночасно із підписанням цього закону, Литвин відправив до Президента звернення. Я не знаю його змісту, але за моїм припущенням, там пояснюється, чому цей закон не слід підписувати. В такому випадку, Президент може звернутися до парламенту зі своїми поправками. Якби він направив закон до парламенту для повторного розгляду — це, як на мене, влаштувало би всіх. Утім, з усіх політичних дурниць, українські політики вибирають найбільшу та ще й роблять все, щоб її посилити.

Боюся, що розумного рішення з приводу цього мовного закону прийнято не буде — його візьмуть і підпишуть. Тоді у нас буде підстава заявити про нелегітимність діяльності парламенту і, таким чином, відмовитися від виконання цього закону.