«Люди, які заважали окупантам»

3 березня 2014 року, о 7.30, кримський татарин Решат Аметов вийшов з дому і попрямував до сімферопольського військкомату, щоб згідно з указом про часткову мобілізацію стати на захист України, записатися в добровольці. Між тим, двома днями раніше, 1 березня 2014-го, Рада Федерації РФ дозволила російському президенту Володимиру Путіну застосовувати збройні сили на території України, по суті давши «зелене світло» проведенню інтервенції, від якої першим постраждав Крим.

Військкомат не працював. Решат Аметов вирішив боротися з окупацією півострова так, як може, і вийшов з одиночним пікетом на центральну площу Сімферополя, напроти будівлі Ради міністрів АРК. Незабаром активіст зник зі зв’язку, його телефон не відповідав. За два тижні його знайшли мертвим у селі Земляничне Білогірського району АРК, зі слідами катувань. Решат Аметов, батько трьох дітей, Герой України - посмертно, став першим викраденим, першим вбитим за спротив окупації Криму.

1 березня 2019 року біля посольства Російської Федерації в Україні пройшла вже 32-а акція, присвячена жертвам насильницьких зникнень в окупованому Криму. Щомісяця активісти приходять сюди, оскільки саме Росія зараз де-факто контролює півострів і несе відповідальність за злочини, що там кояться. Наразі відомо про 45 випадків насильницьких зникнень, про долю 15 людей з цих 45-ти невідомо досі, шість людей знайшли мертвими. Акції у рамках кампанії Find&Free проводить громадська організація «Крим SOS».

ХРОНІКА РОЗСЛІДУВАННЯ

Під час чергового пікету біля російського посольства показали відео з камер спостереження, на яких видно, як невідомі заштовхують Решата Аметова в автівку, навіть можна роздивитися їх обличчя. «Це були так звані «загони самооборони», - пояснює Таміла ТАШЕВА, співзасновниця та координаторка «Крим SOS». - Решата повезли у невідомому напрямку, і після цього він не виходив на зв’язок».

Вже 4 грудня 2014 року брат кримськотатарського активіста Рефат Аметов розповів, що поліція (та, яка підпорядковується Росії) встановила осіб, причетних до затримання Решата, проте не пред’явила їм жодних звинувачень і не затримала цих людей. За словами Таміли Ташевої, майже місяць брату вбитого не давали жодних документів про те, що він є потерпілою стороною.

4 березня 2015 року повідомлялося, що слідство встановило вбивцю Решата Аметова. Слідчі сказали родичам Аметова, що підозрюваний перебуває в Донецькій області, на непідконтрольній українській владі території, і як тільки опиниться на території, підконтрольній Росії, його одразу схоплять.

16 лютого 2016 року Заріні, дружині Решата Аметова, повідомили, що слідчі поновлюють справу щодо вбивства її чоловіка, бо вона є резонансною. «Але досі відповідей на те, хто це зробив, немає. Досі не затримані причетні до цього особи, які власне були знайдені. На даний момент справа фактично є закритою, не розслідується», - резюмує Таміла Ташева.

Наразі родина Решата живе в Криму, активісти досі намагаються їй допомагати, як додає Таміла Ташева, особливо потужна підтримка була у 2014-2016 роках. Кримінальне провадження за фактом насильницького зникнення і вбивства активіста відкрите і українськими правоохоронцями.

РОСІЯ ВІДМОВЧУЄТЬСЯ

«Через п’ять років з початку окупації Криму жодних відповідей на запитання, де знаходяться люди, яких викрадають після анексії півострова, немає. Жодних розслідувань немає. Фактично про кожну людину, місце знаходження якої нам невідомо, можна говорити, що справа або не відкрита, або призупинена, - підкреслює Таміла Ташева. - Є кілька людей, яких викрали в березні 2014-го, були викрадення в травні 2014 року, хвилі викрадень у 2015 і 2016 роках. Здебільшого це або кримські татари, або українці - люди, які заважали окупаційній владі в Криму говорити про безкровний перехід Криму під протекторат Російської Федерації, або заважали мати гомогенне суспільство, де всі думають однаково».

Власне, акції з приводу насильницьких зникнень почались у липні 2016 року, через два місяці після викрадення на об’їзній дорозі Бахчисарая Ервіна Ібрагімова, члена виконкому Всесвітнього конгресу кримських татар і Бахчисарайського регіонального Меджлісу. Як і випадку з Решатом Аметовим, камера зафіксувала викрадення, але жодного поступу в розслідуванні немає

Окрім пікетів, активісти «Крим SOS» регулярно, починаючи з 2016 року, випускають звіти, присвячені насильницьким зникненням на території Криму, ці дані передавали в робочу групу ООН з насильницьких зникнень. Також активісти постійно комунікують з російською стороною - через офіційні канали, і з міжнародними організаціями, щоб оновлювати інформацію. Російська сторона надає перевагу мовчанню.