Матч небайдужості
У Києві відбувся благодійний турнір із міні-футболу, завдяки якому вдалося зібрати 170 тисяч гривень на школу для діток із синдромом Дауна
Цього року благодійний турнір «Кубок відкритих сердець» зібрав 170 тисяч гривень, що на 50 тисяч більше, ніж торік. Грали між собою 14 команд від різних бізнес-компаній України, а це майже дві сотні учасників. За свою участь у турнірі сплачували благодійні внески — від 7 до 60 тисяч гривень. Усі ці кошти підуть на розвиток школи раннього розвитку для діток із синдромом Дауна: заняття з логопедом, корекційним педагогом, індивідуальні навчання або групові. Для батьків такі заняття абсолютно безкоштовні. Кошти ідуть на заробітну плату педагогам та необхідні матеріали. Від держави фінансування немає, тому школа живе виключно за рахунок меценатських внесків, які збирають на подібних акціях.
Та попри особливість матчів, коли справді важлива не перемога, а участь, грали команди зі справжніми емоціями та були вболівальники. З одним із них ми познайомилися, сидячи на лаві глядачів. Петрик із мамою Мариною прийшли сюди, бо хлопчик дуже любить футбол. Інтерес дитини до гри було видно з його погляду і... неуважності. Коли запитали хлопця, як його звати, він мовчки стежив за грою, мама пояснила, що він не може зосереджуватися одразу на кількох речах.
Попри це Петя ходить до третього класу в спеціалізовану школу. А першим етапом соціалізації була саме школа раннього розвитку, на яку й збирали кошти. Якщо все вдасться, то невдовзі Петрик перейде до інклюзивного класу в звичайній школі. Зараз же навчається за індивідуальною програмою, додому приходить логопед, а коли є нагода, відвідує заходи для особливих діток.
— У нас знайомі живуть в Іспанії, розповідають, що там є хлопчина із синдромом Дауна, який отримав вищу освіту з соціології. Є піццерія, яку відкрили спеціально, щоби влаштувати туди людей із сонячною хворобою. Практичні навички у Петі є, хотілося, щоб такі заклади з’являлись у нас також, — каже Марина.
Україна робить лише перші кроки в розвитку інклюзивної освіти. І здебільшого все — силами самих батьків. Відтак, футбольний турнір із року в рік організовує ВБО «Даун Синдром», заснована батьками. Школа теж створена зусиллями батьків. Наразі центр об’єднав 780 сімей з усієї України. Оскільки працює у Києві, родинам з особливим дітками доводиться мандрувати.
Так, Андрій Дубовий проживає з родиною в Обухові на Київщині. Але щотижня із чотирирічним сином Сашком їде в Київ на заняття. Хлопчик ходить у дитячий садок, однак цього замало, щоб дитина розвивалася повноцінно. Добре, що є ті, хто підтримує такі соціально важливі проекти.
