Міра покарання — ось у чому питання

Так, сьогодні «населеність» вітчизняних місць позбавлення волі утричі вища, ніж у сусідній Польщі, показники якої були названі як середньостатистичні для Європи загалом. У 1998 році, за даними ЦЕ, в Україні було 211 тисяч 568 ув'язнених (415 чоловік на кожні 100 тис. мешканців), і до цього дня ми знаходимося у першій десятці країн з найбільшим відсотком «мотаючого термін» населення (лідерство тримають Росія, США, і... Білорусь та Китай). За даними Мінюстиції, у нашій країні засуджуються до тюремного ув'язнення 37,5% всіх засуджених (у європейських країнах цей показник становить 5–9%). Відповідаючи на запитання кореспондента «Дня», експерт ЦЕ Рой Уомслі висловив думку, що пом'якшення покарання не спричинить підвищення рівня злочинності. Цю точку зору розділив і суддя Верховного суду України Станіслав Міщенко, проілюструвавши її «від протилежного», на прикладі Радянського Союзу: посилення покарання за певні злочини не завжди знижувало кількість цих злочинів, але, як правило, підвищувало кількість злочинів інших видів. До того ж українські в'язниці сьогодні є, за визначенням пана Уомслі, «університетами злочинності», чому сприяють і умови утримання ув'язнених (за інформацією його колеги Крістофа Флюгге, місця позбавлення волі в Україні фінансуються лише на 37% від необхідного). Виправні установи стають, також завдяки ув'язненим, котрi вийшли на свободу, джерелом хвороб, зокрема туберкульозу, та безробіття. Нарешті, утримання ув'язнених лягає тягарем на плечі платників податків.

Вихід із цієї ситуації експерти ЦЕ і фахівці Мінюстиції бачать у спрощенні процедур дізнання і розслідування, скороченні практики досудового затримання підозрюваних (хоч тут свої заперечення має МВС і прокуратура), поліпшенні взаємного співробітництва між органами влади і правоохоронними структурами. В той же час усі усвідомлюють, що зміни неможливі без побудови більш життєздатної економіки, поліпшення соціально-економічних реалій і (на чому, зокрема, акцентував увагу тих, хто зібрався, директор НДІ вивчення проблем злочинності Академії правових наук України В'ячеслав Борисов) змін у самому ставленні суспільства як до злочинців, так і, з іншого боку, до самої можливості здійснити злочин проти особистості або власності.