МIЙ РIК — МIЙ «День»-2009

Продовжуємо публікувати відповіді на запитання нашої традиційної новорічної анкети. Вона складається з п’яти запитань:

1. Традиційно: ваш особистий рейтинг знакових подій в Україні та світі за 2009 рік. Які з них зі знаком «плюс», а які — зі знаком «мінус»?

2. Як, на вашу думку, за останній рік змінилися Україна та українці? Що змінилося конкретно (сподіваємося, на краще) у вашому житті: що нового дізналися? Що побачили? Чого досягли?

3. Хто для вас «Людина року»?

4. Декілька слів про себе і про ваш «День». Які теми, автори, публікації, знімки, акції зі сторінок «Дня» 2009 року вам найбільше запам’яталися і чому?

5. Ваш тост-афоризм (як варіант — малюнок) для великого родинного кругу українців у новорічну ніч-2010.

Віктор АДАМОВИЧ, директор ТОВ «АЛФІ», голова правління The VP Group, випускник МІМ-Київ:

1. У світі:

1. Світова фінансова криза. (-)

2. Війна у Грузії. (-)

3. Початок президентства Б.Обами. (+)

4. «Глобальне похолодання» у грудні 2009 на фоні глобального потепління. (+)

5. Паніка навколо грипу А/N1Н1. (-)

6. Суд над Дем’янюком. (-)

7. Війна в Афганістані. (-)

8. Піратство біля берегів Сомалі. (-)

В Україні:

1. Повернення в «велику політику» Сергія Тігіпка. (+)

2. Президентська гонка в Україні. (+)

3. Розподіл шельфу Чорного моря між Україною і Румунією. (-)

4. Газовий конфлікт Україна-Росія. (+)

5. Паніка навколо грипу А/N1Н1. (-)

6. «Справа» депутата Лозинського. (-)

7. Невихід збірної України з футболу у фінал Чемпіонату світу. (-)

8. Утримання українських моряків сомалійськими піратами. (-)

2. Україна пристосувалася та опанувала себе на фоні світової фінансової кризи. Це надає оптимізму.

Нація прогресує, «розумнішає» на очах. Люди стають більш прагматичними та розсудливими. Вибори покажуть, наскільки.

Особисто задоволений розвитком в цьому році інноваційного пенсійного продукту «Золоте МАЙБУТНЄ» та в цілому фінансово-посередницького проекту «АЛФІ Менеджмент Груп», який торує шлях для всього ринку убезпечення життя в Україні.

3. СЕРГІЙ ТІГІПКО.

4. У захваті від газети «День», але не можу дозволити собі щоденне постійне читання, бо інформативність, корисність, гострота та глибина матеріалів захоплює та відволікає від поточних справ. Подобаються рубрики «Тема «Дня», «Економіка», «Суспільство», проте намагаюсь лише переглядати та читати лише те, що «чіпляє». Не завжди виходить, бо газета «День» «чіпляє» часто.

5. Мудрі люди кажуть, що насправді основний закон філософії звучить: «Витрачай менше, ніж заробляєш» —і будеш щасливий, гармонійний здоровий, багатший. Бажаю українцям, щоб їм у 2009 році всього в житті було вдосталь і ще трохи більше!

Доктор Ганс-Юрген ГАЙМЗЬОТ, посол Німеччини в Україні:

1. Найважливішими подіями 2009 року для мене були:

по-перше, зміни і сталість: у США вступив на посаду новий президент Обама, а в Німеччині Анѓелу Меркель було знову обрано федеральним канцлером.

По-друге, Лісабонський договір. Він набув чинності і зміцнить Європейський Союз як цілісне політичне утворення.

По-третє, 20-а річниця падіння Берлінської стіни: вона нагадала нам, що подолання поділу Європи стало дійсністю, але заставила також замислитися над тим, що підйом 1989 року ще й сьогодні означає завдання для громадян та уряду.

По-четверте, газова криза: вона стала втіленням стурбованості Європейського Союзу про безпечність поставок.

Усі чотири події мають значення і для України, з них безпосередньо — звісно ж, газова криза, що завдала шкоди репутації Росії та України. Урок, який зробив для себе Європейський Союз, полягає в тому, що ближчим часом він стане більш незалежним від Росії як країни-постачальника і буде просувати ідею альтернативних транспортних коридорів. Але коли я звертаю свій погляд у бік трьох перших подій, то приходжу загалом до позитивного підсумку.

2. На жаль, у кризовий в економічному відношенні рік було не так багато позитивних змін, але все ж декілька світлих моментів хотілося б відзначити: нові друзі, задоволення від читання та фрагмент Берлінського муру нагадує нині перед Посольством Німеччини у Києві про підйом, який відбувся у 1989 році.

3. Три людини стали для мене особливо знаковими у 2009 році:

Барак Обама, який дарує надію людям світу, навіть попри те, що сподівання інколи здаються завищеними. Анѓела Меркель, яка допомагає втримати Європу на шляху стабільності та можливих компромісів. Лауреат Нобелівської премії в галузі літератури з Німеччини Герта Мюллер, тому що вона знову нагадала: часто книги розповідають про долю людини краще, ніж це можуть зробити самі люди.

4. Як історик, я ціную численні погляди на минуле України. Особливо ж ціную повідомлення про різноманітні конференції, які в іншому разі не доходили б до громадськості. Для прикладу можна назвати французько-російсько-українську конференцію про національну історію та історичну пам’ять наприкінці листопада.

5. Бажаю більше радості, щоб усі люди стали братами, як сказав ще Бетховен у своїй Дев’ятій симфонії!

Володимир ЛЄСНОЙ, публіцист:

1. В Україні зі знаком «плюс». Багаточисельні викриття корупції. Ці викриття і є плодами свободи слова, вільних виборів. Подія зі знаком «мінус»: укладення газового контракту з Росією із закладеними в ньому мінами під економіку України.

У світі зі знаком «плюс»: засудження Європейським Союзом сталінізму нарівні з націонал-соціалізмом. «Мінус» — це багаточисельні терористичні акти.

2. Багато українців стають прагматичнішими. Зникають поступово соціальний романтизм та ідеалізм, надія на доброго дядька за кордоном і у своїй країні. Зменшується наша пасивність і повільність. Українці адекватніше бачать реальність — в тому числі й політичну. Змінюються на краще й деякі українські політики — на жаль, дуже повільно. Як би нам через нашу повільність та загальмованість не спізнитися на потяг, що їде в передову цивілізацію, не чекаючи на зупинках роззяв і копух.

У моєму житті минулого року було більше приємного. Прочитав цікаві книги, а також статті в пресі та інтернеті. Купив на ринку держаний чотиритомник Остапа Вишні, виданий 1989 року; читав із величезним задоволенням. Дуже прикро, що все це було недоступним у молодості!

На 2009 рік ставив собі мету — підтягнути англійську мову. З цим завданням упорався — англомовну пресу читаю в інтернеті, лише зрідка користуючись словником. Друге завдання — опублікувати свій роман — не виконав. Але сподіваюся «виправитися» в новому році.

3. «Людина року» — Віталій та Володимир Клички, які, як і раніше, є найвідомішими українцями за кордоном.

Команди року: донецький «Шахтар», а також міністерство закордонних справ, що виконувало свої обов’язки в абсолютно неймовірних умовах політичного звалища, яке влаштували Президент, прем’єр-міністр та парламентська опозиція.

4. «День», як і раніше, серед моїх головних джерел інформації про українство. Крім цього, «День» — джерело оптимізму. Мені імпонує більшість тем, підняті газетою, і я прочитую кожен номер повністю, тому виділити когось складно. Першими читаю зазвичай тих, кого американці називають колумністами (щось подібне до оглядача або фейлетоніста): Сергія Грабовського, Ігоря Лосєва, Юрія Райхеля, Дмитра Десятерика, Людмилу Засєду та інших. Вони не поступаються кращим колумністам із найпрестижніших іноземних видань. Із авторів-теоретиків у першу чергу читаю Оксану Пахльовську та Станіслава Кульчицького. На історичній сторінці мою увагу зазвичай відразу ж привертає Ігор Сюндюков. Крім цього, є ще близько десятка авторів, які є для мене «подразниками» в позитивному значенні, але, на жаль, деякі з них рідко з’являються на сторінках газети.

У новому жанрі короткого інтернетного коментарю досі неперевершений Сергій Глущенко. Його мініатюрні творіння дуже своєрідні.

Найбільше мені запам’яталися телевізійні огляди Ігоря Лосєва. Вони мені майже повністю замінили телевізор. Прочитаю його статтю, і все — можна телевізор не дивитися, а цей час використати для корисніших справ! У цьому жарті є частка правди.

5. Серед безлічі красивих і мудрих тостів мені найбільше подобається український національний — будьмо!

Євгенія СОХАЦЬКА, голова Всеукраїнського товариства ім. Івана Огієнка, професор Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка:

1. Вражаючою, знаковою, як на мене, подією зі знаком «плюс» в Україні було святкування відновленого Батурина, вручення високих нагород із рук Президента, зокрема, Ігорю Пасічнику, ректорові Острозької академії, щирого друга «Дня». Він одержав звання Героя України. Вітаємо! Моє схвалення проведенню «Фестивалю мистецтв України», який продемонстрував красоту і невмирущість автентичного мистецтва, живучість Українського Духу. Останнє виявлялося як у виступах західних, так і східних регіонів. Ідея соборності утверджується!

Приголомшуючим був репортаж з Івано-Франківська по УТ-1 (початок листопада) з приводу 20-річчя перепоховання жертв Дем’янового Лазу. Промова Віктора Ющенка яскраво продемонструвала, що лише він — справді Український Президент! Буде Ющенко — буде українська Україна — зі свободою вибору, зі своєю українською історією, повертатимуться із небуття наші напівзабуті постаті й імена, воскреснуть імена борців за волю України, її незалежність.

Зі знаком «мінус» — присудження американському президентові Обамі Нобелівської премії (за що? за світову кризу? продовження війни в Іраку?), а також «святкування» 300-річчя Полтавської баталії (1709 р.) з явними реверансами в бік Росії. Гірко від недостатньо сильної реакції української громадськості, ЗМІ («День» — щасливий виняток!) до прецеденту навколо ідеї присвоєння імені Василя Стуса Донецькому університету. «Моя хата скраю...» Так виходить!

2. Українці вчаться жити «у дружбі» з кризою; позбавляються потроху прагнень до розкоші (за рахунок кредитів!), опановують нелегку науку ощадливості.

Особисто для мене справдився вислів: «Нема лиха без добра». Захворівши на грип з важким ускладненням (двостороння пневмонія), потрапила в лікарню, де, нарешті, мені визначили діагноз задавненої хвороби. І я ожила, слава Богу!

3. Для мене Людиною року-2009 є Оксана Пахльовська, передусім як авторка книги «Ave, Evropa» (К., 2008), в якій зібрано її статті різних літ, пронизані ідеєю майбутнього України, її євроінтеграційного курсу, пошуку власної ідентичності.

4. Окрасою, «перлиною дня» 2009 р. є публікація статей І. Лосєва, С. Грабовського, С. Кульчицького, П. Кралюка, В. Панченка, Ю. Райхеля, Ю. Пшеничного, О. Ястребова, І. Сюндюкова, С. Глущенка (з його «Смислами» та коментарями до статей), які порушують гострі політичні проблеми, піддають ревізії стереотипи, створені тоталітарною системою, та які «працюють» на українську державність та незалежність. У цьому ряду висловлюю слова вдячності редакторові п. Ларисі Івшиній за публікацію щоденника І. Ковтуна, учасника так званого звільнення Західної України у вересні 1939 р. та завершення загарбницької радянсько-фінської війни 1939 — 1940 рр., наданого редакції його сином Юрієм Ковтуном (стаття «Один із 131.476». «День». 12 грудня 2009 р.). Щирі слова учасника й жертви! На жаль, значна частина нашого громадянства не позбулася затуманення соціалістичною ідеологією, яка була й властива І. Ковтуну! Ця публікація є важливим матеріалом для переоцінки минулого й усвідомлення викликів сучасного дня.

Цікавими (може, це мій надмірний суб’єктивізм) були матеріали «Дня» про львівський книжковий «Форум», про фотовиставку «Дня» — 2009. Останні були виявом зрілої духовності, високої культури українства.

Глибокозмістовним та ідейно значущим був коментар про призначення газетою премії імені Джеймса Мейса, про його присутність у нашому житті.

5. Нехай у теплому новорічному родинному колі проголошують такі тости:
«Шануймося, єднаймося!»;
«Зірко новорічна, звесели родину,
Подай їй на втіху згоду,
Добру пісню й смачну хлібину»;
«Будьмо українцями!»

Роман КУЧЕРЕНКО, викладач Східноєвропейського університету економіки та менеджменту, місто Канів:

1. Позитивні події: відкрито «Донбас-Арену» — найкращий футбольний стадіон у Східній Європі. За рік є суттєве просування у підготовці до Євро-2012. Усі чотири українські міста прийматимуть чемпіонат. Брати Клички за рік тричі відстояли звання чемпіонів світу. Щодо негативу, то підписано кабальний договір з Росією про постачання газу. Також засмучує суттєве падіння гривні 2009 року та популістське незаплановане підняття соціальних стандартів, до яких українське господарство не готове. Прикро, що Україна так і не стала асоційованим членом ні ЄС, ні НАТО.

2. Усе розвивається і йде вперед. На жаль, генетична інертність українців гальмує нас у цьому поступі. Але таку нерозторопність необхідно сприймати як даність, із пришвидшення процесу буде мало користі. Щодо особистих подій, то я цього року вже втретє поспіль став призером молодіжного наукового конкурсу «Новітній інтелект України», став володарем його Почесного срібного знаку. Закінчив перший і почав писати другий розділ кандидатської дисертації. Опублікував кілька статей по темі дисертації.

3. «Людиною року» вважаю Віктора Ющенка як Президента, який іде, проте залишить яскравий слід в історії України. Переконаний, що українці з часом позитивно оцінять його діяльність.

4. Багато чого подобається, проте економічні теми «Дня» потребують фахового підходу, замість застосування принципів «аматорської (кухонної) економіки».

5. Бажаю українцям припинити, нарешті, випрошувати та вичікувати рибу, а дізнатися про рибні місця, накопати черв’яків і рушити на риболовлю. Дякувати Богу, вудки ще в України є.