Мораторій на... Осаму бен Ладена

«Радий познайомитися, Мазенін», — незліченну кількість разів радісно повторював своє нове прізвище герой Миколи Куліша Мина Мазайло, вклоняючись власному зображенню в дзеркалі. Зміна прізвища або імені й справді може стати неабияким приводом для радості, особливо для власників таких специфічних прізвищ, як Дурень або Козел. Верховна Рада на підтримку конституційного права називатися як завгодно прийняла в першому читанні законопроект «Про зміну імені фізичної особи». Згідно з ним, будь-який громадянин України, у якого немає проблем iз законом i якому виповнилося 16 років, має право змінити своє прізвище або ім’я. 14 річний українецьмає право на зміни прізвища- імені тільки зі згоди батьків або опікуна. А по батькові можна змінювати лише в двох випадках: якщо батько змінює ім’я, або якщо дитину усиновляє інший чоловік. Для проведення будь-якої з вищеназваних операцій знадобиться зовсім небагато — заява, свідоцтво про народження, одруження-розлучення та фотокартка. Три місяці нестерпного чекання — і ви стаєте іншою людиною. Причому ім’я та прізвище можуть бути абсолютно будь-якими — хоч Рада Верховна, хоч Коза Сільська.

Утім, сьогодні це зробити можна абсолютно на тих самих умовах. Навіщо ж тоді нам новий законопроект? Його автори пояснили, що процедура зміни прізвища, імені та по батькові повинна регулюватися законом, тоді як зараз вона передбачена лише указом Президента від 1991 року та відповідною постановою Кабінету Міністрів. Щоправда, депутати Верховної Ради ще не до кінця визначилися з деякими нюансами процесу зміни власних імен. Так, народний депутат Юрій Кармазін запропонував не приймати окремого закону про зміну ПІБ, а внести ці норми до Цивільного кодексу. А народний депутат Василь Надрага запропонував внести до закону норми, що не дозволяли б змінювати прізвища, імені та по батькові на відверто безглузді. Він навів приклад, коли мешканка Запоріжжя захотіла змінити свої ПІБ на Осама бен Ладен, а також приклад зі своєї депутатської практики, коли до нього на прийом прийшла людина, в якої замість ПІБ були «3 латинські цифри».

Звісно, зазвичай зміна імені або прізвища (а їх на рік відбувається близько 25 тисяч) має під собою які-небудь вагомі підстави. Тільки половина з них — одруження-розлучення. На думку психолога Ірини Жданової, найчастіше такими людьми керує бажання змінити своє Я, відчути себе іншою людиною. Деякі просто намагаються позбутися екзотичного прізвища, що принесло безліч турбот. Останнім часом стало дуже модним відшуковувати дворянський родовід і «повертатися до джерел», заплативши 17 гривень за новий паспорт у ЗАГСі. Таким чином, щорічно багато людей перетворюються з банальних Іванових, Сидорченків і Герасимчуків у Трубецьких, Мілевич-Ганських і Склодовських-Кюрі.

Часто імена та прізвища вибирають не на честь предків, а на честь кумирів. За радянських часів було заведено давати дітям імена на честь партійних вождів, наприклад, Владлен (Володимир Ленін) або Сталіна. Не кажучи вже про знамениту Даздраперму (Да здраствует первое мая!). Нещодавно в Білій Церкві один чоловік узяв собі прізвище Путін, живе в нашій країні й Арнольд Шварценегер і Iсус Христос. Знову ж мало не отримали Осаму бен Ладена жіночої статі. Словом, може й має слушність Василь Надрага з пропозицією мораторію на певні прізвища. З іншого боку, чому б і ні, якщо людина хоче виділитися?

А що стосується зміни імен, то тут спостерігається двосторонній рух — власники поширених імен тягнуться до екзотики, і, навпаки, відмучившись шістнадцять років Дональдом, хлопчик хоче нарешті офіційно стати Денисом. До речі, за даними зарубіжних вчених, люди із кумедними або дивними іменами вчетверо частіше за інших схильні до різних психічних комплексів. Людина, чиє ім’я в дитинстві викликало насмішки, все життя перебуватиме в оборонній позиції.

Загалом існує чітка мода на імена. З приходом християнства її законодавцями стали святці. І немає нічого дивного в тому, що імена Іван і Ганна в православних такі популярні — вони просто зустрічалися в святцях частіше за інші. Зокрема, Ганна — 18 разів, а Іван — 79. Як запевняють працівники ЗАГСів, сучасні батьки також нерідко заглядають у святці. Крім того, моду на імена формують продукти маскультури — то чверть дівчаток називають Аллами на честь Пугачової, то Анжеліками на честь улюбленої героїні любовних романів, то Маріаннами на честь героїні першого масштабного «мила», показаного на пострадянському просторі.

Але все ж на сьогодні наймоднішими жіночими іменами є Софія, Дарія, Ганна, Марія, Катерина, Анастасія, Єлизавета та Валерія. Як розповіла «Дню» кандидат філологічних наук, завідувач кафедри української мови Києво-Могилянської академії Лариса Масенко, хлопчиків постійно називають Глібами, Владиславами, Максимами, Данилами, Денисами й Андріями. Найчастіше батьки цікавляться, що означає вподобане ними ім’я. І вибирають... найагресивніші. Дарія в перекладі з давньоперської означає переможниця, Владислав — відповідно володар слави, Андрій — мужній, а Максим латинською — найбільший. На думку Ірини Жданової, іменем батьки підказують дитині, якою вона повинна бути. Хоч це дивно, в більшості людей уявлення про те чи інше ім’я схожі. Тому дуже важливо дати людині можливість «перебрати» ім’я, якщо вона не почувається відповідною даному батьками.