Мовні пристрасті продовжують вирувати на Закарпатті

Депутати облради прийняли Звернення до Президента та наполягають направити проект Закону України «Про освіту» для експертизи Генеральному секретарю Ради Європи та до Венеціанської комісії на відповідність його положень європейським стандартам та цінностям

Спричинені вони прийняттям Верховною Радою Законом «Про освіту», зокрема статтею, яка унормовує навчання мовами національних меншин. З цього приводу в області висловилися майже вісі громадські організації, політики, представники влади і навіть дипломати сусідніх країн. Їхні думки з цього приводу – діаметрально протилежні: від повного схвалення запровадження навчання у школах українською мовою – до категоричного несприйняття.

Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль на своєму офіційному сайті заявив, що «прийнятий більшістю Верховної Ради новий Закон про освіту не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку Україна ратифікувала в 2003 році, Закону «Про національні меншини в Україні» та міжнародним договорам, укладеним Україною із сусідніми країнами. Україна ратифікувала ряд міжнародних правових актів, що мають безпосереднє відношення до мов національних меншин.  ...Особливо хочу підкреслити, що представники національних меншин, які живуть на Закарпатті, є законослухняними громадянами України і прагнуть у повному обсязі володіти державною мовою», – заявив Г.Москаль. І трішечки злукавив, бо як засвідчує координатор громадського спостереження за ЗНО в Закарпатській області Громадська мережа «ОПОРА» Святослав Бабіля,  цьогоріч тест із української мови у Берегівському районі не склали 63% абітурієнтів,  у Виноградівському – 34%. В окремих навчальних закладах ця цифра перевищує 90%: Гатянська ЗОШ – 94%, Яношівський ліцей – 92%, Варіївська ЗОШ – 89%, а 100% абітурієнтів Гатянської ЗОШ не склали іспит із історії України. За цієї ситуації не дивно, що чи не більшість українських громадян угорської національності, які отримують атестат про здобуття середньої освіти, без перекладача не можуть відповісти державною мовою на елементарні питання: як тебе звати, чи який фах тобі подобається…

Вину за такий плачевний стан з вивченням державної мови школярами угорської національності народний депутат України першого скликання, а нині єпископ УАПЦ Віктор (Бедь), покладає на політичних лідерів угорських організацій, зокрема «КМКС – Партії угорців України», які «самі добре оволоділи українською мовою, здобули належну вищу освіту в українських вишах, реалізували себе на професійному і політичному, а отже, кар'єрному і, відповідно, життєвому рівнях як в Україні, так і в Угорщині, а для більшості українських угорців не бажають створити умови для отримання належної освіти з оволодінням українською державною мовою та знаннями з історії України. Незнання української державної мови для багатьох угорців зі Закарпаття призводить до того, що вони не можуть вирішити питання свого працевлаштування, кар'єрного зростання та повноцінної реалізації конституційних прав».

Гранично зрозуміло висловився з цього приводу і Генеральний консул Словаччини в Ужгороді Мирослав Мойжіта: «Позиція Словаччини щодо цього закону така, що, по-перше, це – внутрішні справи України. По-друге – цей закон ніяк не шкодить словакам, котрі проживають в Україні. І третє – Словаччина не бере участі у мовних чи якихось інших конфліктах в Україні».

У четвер, 21 вересня, мовними пристрастями перейнялися й депутати Закарпатської обласної ради. 38 обранців, які представляють фракції БПП, КМКС, Відродження та Опозиційний блок, у присутності в сесійній залі Генерального консула Угорщини в м.Ужгород Йожефа Бугайло підтримали Звернення до Президента з проханням повернути Закон «Про освіту» на доопрацювання у парламент. Проти такого рішення проголосував 1 депутат, ще 4 утрималися і 13 (представляють «Батьківщину» та «Єдиний центр») – не голосували.

«Просимо Вас застосувати надані Вам законодавством України повноваження – внести правки або накласти вето на проект Закону України «Про освіту», який, поряд з тим, що спричинить порушення конституційних прав і свобод громадян України, несе загрозу авторитету нашої держави на міжнародній арені; ставить під сумнів щирість проголошених Україною євроінтеграційних прагнень, реалізація яких неможлива у разі порушення прав і свобод людини, зокрема і представників національних меншин; може призвести до міжнаціональних конфліктів, зростання еміграційних процесів і не веде до консолідації суспільства.

Також просимо направити проект Закону України «Про освіту» для експертизи Генеральному секретарю Ради Європи та до Венеціанської комісії на відповідність його положень європейським стандартам та цінностям і, тільки у разі їх позитивних висновків, ініціювати повторний розгляд законопроекту Верховною Радою України» – йдеться в документі.

Яке рішення у цій непростій ситуації прийме Президент – побачимо дуже скоро.