«Ми не забули про вас»
На Софійській площі відбулася правозахисна акція «Порожні стільці»
Використовувати будь-який привід для звільнення політв’язнів — це головний меседж акції «Порожні стільці», яка відбулася 15 листопада на Софійській площі. Він стосується передусім влади, яка мусить не просто пам’ятати про існування наших ув’язнених за політичними мотивами громадян, а й докладати максимум зусиль для повернення їх додому. Нагадаємо, акція «Порожні стільці» відбувається в Києві уже вчетверте. Дату 15 листопада обрано невипадково: саме цього дня світ відзначає День ув’язненого письменника, або День порожніх стільців (відзначається з ініціативи Міжнародного ПЕН з кінця 1980-х років). Порожні стільці на правозахисних акціях символізують авторів, котрі не можуть перебувати поруч із нами через ув’язнення, переслідування, зникнення чи вбивство.
«Оскільки з 2014 року триває війна з Росією, Український ПЕН та Центр громадянських свобод вирішили проводити акцію не лише для захисту письменників та журналістів, а всіх заручників Кремля, — наголосила голова правління Центру громадянських свобод Олександра МАТВІЙЧУК. — Щороку ми ставимо символічні стільці з іменами та прізвищами людей, котрі перебувають за ґратами в РФ, на окупованій території Криму та Донбасу».
За інформацією Центру громадянських свобод, наразі щонайменше 300 українців перебувають у полоні в ОРДЛО. У тюрмах Російської Федерації та Криму утримують близько 127 громадян України за політичними мотивами, зокрема 89 кримських татар. Серед ув’язнених в окупованому Криму — колишній журналіст, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял; журналісти Владислав Єсипенко та Олексій Бессарабов, а також громадянські журналісти: Сервер Мустафаєв, Асан Ахтемов, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв та Амет Сулейманов.
Цьогоріч у межах глобальної кампанії #PrisonersVoice відомі письменники, журналісти, актори і музиканти пишуть листи заручникам Кремля. Частину із них зачитали під час акції на Софійській площі. Так, співачка Христина Соловій написала листа Владиславу Єсипенку, блогеру «Радіо Свобода», котрого було затримано 10 березня службами ФСБ за участь у шевченківських днях у Сімферополі. Жінка побажала йому триматися, писати листи нам у відповідь, якби не було болісно їх читати. Акторка Римма Зюбіна наголосила, що своїми листами важливо нагадати: «Ми не забули ні про вас, ні про ваших земляків».
На символічних стільцях розмістили таблички з конкретними іменами й написом «Ім’я невідоме», адже ніхто точно не знає, скільки саме українців перебуває в полоні. До того ж, ці списки постійно поповнюються. У вересні в Криму сталася нова хвиля арештів, під час яких було затримано п’ятьох кримських татар, серед яких і перший заступник Меджлісу Наріман Джелялов. Лист до нього написала акторка Наталія СУМСЬКА: «Ми всі переживаємо щиро за тих, хто поповнює список незаконно ув’язнених, ще не засуджених. Це герої, які зараз виборюють свою свободу і свободу заручникам, — наголосила пані Наталія, зачитуючи свій лист, уривок із якого зацитуємо: — Дорогий Нарімане, ви дійсно для нас дорогий, є нашим зв’язком з вічним Кримом, його народом… Вірю і всім серцем бажаю, щоб ви повернулися в домівку і до рідних своїх. Як повертається зараз кримське золото в Україну, так і ви повернетеся додому».
Сейрану Салієву, котрого засуджено на 16 років ув’язнення у «справі Хізб ут-Тахрір», написала лист письменниця Ірина ЦІЛИК. «2016 року під час чергової хвилі обшуків та арештів серед кримських татар у мечеті він, використовуючи гучномовець із мінарету, закликав людей підтримати єдиновірців. Відтоді почалися проблеми у нього самого — обшуки та арешт, зараз Сейран Салієв засуджений до 16 років колонії суворого режиму», — розповіла історію політв’язня пані Ірина.
«Мене як правозахисницю часто запитують про цифри, скільки людей за ґратами перебуває в Криму, у підвалах Донбасу, скільки людей незаконно перемістили на територію РФ, — продовжила Олександра Матвійчук. — Цифри важливі, але ще більше важливо бачити за цифрами реальних людей. Тому за кожної нагоди, на міжнародних подіях ми розповідаємо ці людські історії, бо за ними розкриваються неймовірні характери. Одна із них — історія про жінку, котра перебуває за ґратами в ОРДЛО. Уявіть собі: вона перебуває в підвалах окупованого Донбасу, але навіть там продовжує опікуватися іншими людьми. Вона просить розшуковувати на підконтрольній території України родичів жінок, котрі потрапили до СІЗО в Донецьку, щоб ті клопотали про повернення на відбуття терміну покарання в українських виправних установах».
Ідеться про Людмилу Гусейнову, котра до війни жила в Новоазовську. Листа їй написав письменник Андрій Курков. Він розповів, що жінка працювала інженером з техніки безпеки на птахофабриці. Також займалася волонтерством — опікувалася сиротами. Її заарештували після одного із перетинів блокпосту бойовиків, звинувативши у шпигунстві на користь України. Наразі жінка чекає на вирок у СІЗО в Донецьку.
Усі ці листи підтримки, багато із яких починаються зі слів «Добрий день» — із запитанням у відповідь, чи може бути справді день хороший у в’язниці, правозахисники обіцяють передати адресатам.
