«Ми руйнуємо традиції кас і черг»

Експеримент розпочався на станції метро «Кловська». За словами заступника голови Київської міської держадміністрації Миколи Поворозника, цю станцію обрали як одну з найменш завантажених — за добу вона приймає близько 12 тисяч пасажирів.

Люди за звичкою прямують до кас, але їхні шторки закриті. Касирів замінили автомати для придбання разових квитків чи поповнення проїзного. Оплатити поїздку можна як готівкою, так і банківською карткою, у тому числі безконтактно. Автомати знають українську та англійську, у перспективі «вивчать» ще кілька мов.

«Сьогодні ми руйнуємо традиції кас, черг і невдоволених пасажирів. Касири перестануть займатися рутинною роботою, з якою легко впорається автомат. Кваліфіковані працівники використовуватимуть свій досвід у сервісних центрах і допомагатимуть пасажирам вирішувати нестандартні питання», — запевняє начальник столичного метрополітену Віктор БРАГІНСЬКИЙ.

Поки працівники метро допомагають «у полі» — консультують пасажирів біля автоматів і турнікетів. Новий квиток паперовий, у верхній його частині — символ метро та QR-код. Далі — службова інформація: час і місце придбання, номер квитка та його вартість. Він діє лише на станції придбання протягом 30 хвилин.

«Ми хочемо зробити метрополітен більш дружнім і зрозумілим для людей, а оплату проїзду — простою та швидкою», — каже Ігор СКЛЯРЕВСЬКИЙ, засновник ініціативи «Агенти змін», яка розробляла інтерфейс автоматів. Дизайнери вивчатимуть відгуки пасажирів та удосконалюватимуть проект.

Багато пасажирів, які у перший день автоматизації скористалися «Кловською», вже мають проїзні або платять через «Картку киянина» чи банківську картку. Деякі використовують жетони, які на станції вже не продаються, але досі приймаються частиною турнікетів. Часто люди не звертали уваги на плакати з поясненнями та вказівники і плутали турнікети чи прикладали квиток до іншої поверхні. Кілька разів квитки не спрацьовували. Реакція пасажирів була різною — хтось сумнівався у швидкості чи простоті оплати, хтось насторожено проходив навіть після сигналу, а хтось усміхався й дякував.

Якщо експеримент буде успішним, то наступними автоматизують станції «Університет», «Дружби народів», «Політехнічний інститут» і «Либідська».