Мистецтво з-за ґрат

Ми звикли до того, що виставки зазвичай відкриваються їхніми авторами. Цього разу все було по-іншому. Вихователі з 10 колоній для хлопчиків і один для дівчат привезли роботи своїх підопічних на виставку-конкурс засуджених неповнолітніх, які відбувають термін покарання у виправних колоніях.

На виставці представлені вишивка, декоративне різьблення по дереву, художнє ліплення і, звісно ж, картини. Малюють засуджені частіше за все на підручних матеріалах олівцями, гуашшю, аквареллю, тушшю або звичайною кульковою ручкою. У картинах і художніх композиціях дітей із виправних колоній майже ніколи не можна зустріти радісних мотивів. Серед кількох десятків робіт лише одна картинка відрізняється життєрадісною позицією юного ув’язненого. Чотирнадцятирічний хлопчик зобразив двох однолітків, які їдять печиво на галявинці. Цей по-дитячому наївний малюнок автор назвав «Нам весело». За словами наставників колоній, частіше за все їхні підопічні зображують те, чого їм більше за все не вистачає, за чим вони сумують, а також якісь свої переживання. Роботи доросліших — це в основному пейзажі, в них вони виливають свою тугу за рідною домівкою. А молодші вихованці малюють звіряток, натюрморти, вишивають і вирізають національні орнаменти.

«Ми використовуємо мистецтво як метод психотерапії, — говорить заступник начальника Департаменту з виконання покарань Наталія Калашник, — Таким чином ми можемо їм пояснити, що вони позбавлені волі, а не долі. I підготувати їх до виходу в суспільство повноцінною людиною і різнобічно розвиненою особистістю». Талановитим дітям необхідно створити умови для розвитку їхньої майстерності. Державними органами вже створено ініціативну групу, до якої увійшли відомі політики, впливові соціальні організації, зірки шоу-бізнесу та діячі мистецтва. Єдина проблема виникає з українським законодавством. «Ще минулого року повнолітній, який відбуває покарання у виправній колонії, мав право всього на два телефонних дзвінка на рік. — коментує голова Доброчинної організації з прав людини Андрій Сухоруков. — Сьогодні цю квоту збільшили до чотирьох телефонних розмов на рік. Як тут може йтися про заняття мистецтвом та зустрічі з художниками!»

Але можливий інший варіант. Це дистанційне навчання в художньому фонді, який от-от буде створено. Ув’язнені зможуть за допомогою пошти відправляти туди свої роботи й отримувати консультації художників-професіоналів, а також фарби, пензлики, полотна — все те, в чому мають потребу аматори в колоніях. Також необхідні матеріали можна буде купити за гроші, виручені з продажу творів мистецтва самих ув’язнених.

Поки програма творчого розвитку неповнолітніх засуджених лише у процесі реалізації. А наставники тих засуджених з колоній України, чиї роботи вже представлені на виставці, отримали пам’ятні нагороди та подарунки для своїх підопічних. Перше місце було присуджено вишитій картині «Рідні місця» вісімнадцятирічного Дмитра Черткова з Кременчуцької виправної колонії. Його наставник з виховної роботи говорить, що найбільше хлопець мріє побачити такий пейзаж за вікном без ґратів і колючого дроту. На другому місці філософська чорно-біла (як життя горе- художника) графічна трилогія Миколи Денисюка, «сусіда» переможця по колонії.