«Надзвичайна» реформа
— Якими є перші результати реформи й чи задоволені ви ними?
— Реформою я не можу бути повністю задоволений, бо вона ще не закінчилася. Проте народна служба порятунку, яка створюється сьогодні в міністерстві, вже досягла конкретних результатів — це тисячі врятованих людських життів, і не тільки. Візьмiмо, скажімо, Івано-Франківськ. У минулому році маленький хлопчик зателефонував на центральний пункт оперативного зв’язку, тому що йому було боязно самому вдома. Впродовж п’яти годин наші радіотелефонисти спілкувалися з ним, заспокоювали, а бригада рятівників шукала батьків. У Вінницькій області надійшло повідомлення, що посеред річки під кригу провалився хлопчик. Пожежники на човні дісталися до дитини, один з них пірнув у крижану воду й витяг її за допомогою рятувального круга. Медики засвідчили: якби рятівники під’їхали на декілька хвилин пізніше — врятувати життя було б неможливо. Це і є конкретні результати. Негатив полягає в тому, що в нас, на превеликий жаль, не в усіх частинах є відповідна техніка та фахівці-рятувальники з надання кваліфікованої допомоги з усіх видів надзвичайних ситуацій. До того ж, реформа йде дуже повільно. Для того, щоб її завершити, необхідно прийняти ще дуже багато законодавчих актів.
— А чи була взагалі необхідність у реформуванні?
— Ми не вигадували велосипед, а взяли за основу досвід побудови рятувальних служб США, Німеччини, Франції, Італії. В цих країнах рятівники є об’єднаною системою, до складу якої входять і працівники пожежної охорони, й рятувальники, й медицина катастроф. Наші спеціалісти в закордонних поїздках переконуються в тому, що ми дійсно на правильному шляху. До речі, найближчим часом на території Львівської області відбудуться міжнародні навчання рятівників під егідою НАТО. Будуть залучені рятувальники зі Сполучених Штатів, Європи, країн СНД, що опрацьовуватимуть надання допомоги населенню під час землетрусу, аварій на нафтохімічному підприємстві, аварій на залізничному транспорті.
— Як ви гадаєте, коли в України нарешті з’явиться служба на кшталт загальновідомої 911?
— Цей термін визначено в указі Президента: до 2005 року ми маємо зробити таку службу. Але вона вже зараз реально працює, хоча ще й не зовсім відповідає вимогам таких рятувальних служб, як 911 чи 112. Потрібно забезпечити підрозділи необхідною технікою та укомплектувати відповідними фахівцями з медицини катастроф, альпіністами, водолазами. Ми звільняємо 10 тисяч військовослужбовців, які не є реальною силою, що може оперативно впоратись з надзвичайною ситуацією. Замість них у підрозділах МНС з’являться працівники, що працюватимуть за угодою.
— Яка профілактика здійснюється сьогодні щодо запобігання «традиційним» весняним паводкам у Закарпатті?
— Справа в тiм, що підготовка до такого виду надзвичайної ситуації, як паводки, не починається тоді, коли вони вже реально загрожують. Це злагоджена робота за участю усіх відомств. Для цього в державі існує комісія з питань техногенної та екологічної безпеки, яку очолює віце-прем’єр. У минулому році завдяки своєчасному прогнозуванню можливих паводків і вжитих заходів міністерства, а також органів виконавчої влади на місцях нам вдалося запобігти тим руйнуванням, які мали місце в минулі роки. Це планомірна робота, яка ведеться заздалегідь цілий рік.
