Населення стає менше. Заплановано?
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20020711/4122-2-1.jpg)
Напередодні Всесвітнього дня народонаселення, який відзначається сьогодні, представництво ООН в Україні і Державний комітет статистики провів спільну конференцію. Тему Всесвітнього дня народонаселення цього року присвячено зменшенню бідності у світі через поліпшення системи репродуктивного здоров’я і зосереджено на ролі планування родини, важливості безпечного материнства і запобігання ВІЛ/СНІД у боротьбі зі злиднями. Загальна думка стратегії Фонду народонаселення при ООН проста: темпи глобального збільшення населення знизяться завдяки зростанню рівня освіченості, можливості доступу до послуг репродуктивного здоров’я і, головне, свідомому плануванню родини. Що й дає сприятливі можливості для подальшого прогресу — коли родинні пари буде поставлено перед вибором, багато хто з них вирішує створити невеликі, але фізично здорові сім’ї, оскільки менша кількість дітей дає можливість вкласти більше коштів у кожну з них. Відповідно, менша кількість людей, яких потрібно утримувати й, що важливо, можливість більш високого рівня їх освіти сприятливо відіб’ється на економічному зростанні нових поколінь. Як свідчить послання виконавчого директора ФН ООН Тораї Ахмед Обаїд, у країнах, де жінки освічені та здорові, де їм надано можливість робити власний вибір при створенні родини, спостерігається явне збільшення економічного зростання.
Помічник координатора програм Фонду народонаселення Олег Вороненко лаконічно поінформував присутніх про те, що з початку роботи ФН в Україні (97-й рік) ним підтримується 8 програм загальною вартістю 2 млн. доларів, серед яких боротьба з ВІЛ-інфекцією, створення в усіх областях країни центрів планування родини та репродуктивного здоров’я. Також, за його словами, за час роботи програм Фонду в Україні спостерігається зниження рівня материнської смертності з 36 до 15%, поліпшилося співвідношення числа народжених і кількості абортів — зі 106 на 100 замість 120 на 100. Заступник голови Держкомстату Наталя Власенко назвала чисельність українців, визнаних 1999 року бідними (27,8% населення) і рівень безробіття в країні: від 6,1% в столиці до 21,5% — у Волинської області. Однак незважаючи на підвищену інформативність заходу — наявності цікавих формул регуляції чисельності мешканців планети та великої кількості статистики за результатами українського перепису населення — яким чином потрібно впроваджувати концепцію в Україні, зрозуміло не стало: конструктивні думки з цього приводу в ході конференції так і не прозвучали. Визначилося лише коло майбутніх проблем, які потрібно розв’язати, викладених у сухих, але вельми красномовних статистичних показниках: за рік на медичне обслуговування однієї людини тратиться вдвічі менше, аніж у інших державах із таким же рівнем розвитку; зростає число захворювань сифілісом серед підлітків; материнська смертність в Україні — в п’ять разів більше, ніж у розвинених країнах. Також за станом на позаминулий рік понад третина громадян не могли забезпечити адекватне харчування, тому, за оцінками експертів, близько 15% українських дітей до п’яти років — недорозвинені в термінах відповідності зросту і вікові.