Наступ на живе

Ківі, банани, а, може, кактуси? Такі альтернативи пропонували кияни на пропозицію чиновників відмовитися від каштанів на Хрещатику на користь платанів. Такими новинами поділився в інтерв’ю виданню «Вечірній Київ» заступник гендиректора комунального об’єднання «Київзеленбуд» Дмитро ЗАРУБА. Каже, що дерева у середмісті не ростуть через несприятливі для них умови.

Власне, самих каштанів на центральній вулиці столиці залишилося обмаль. Приміром, напроти будівлі Київської міської держадміністрації у місцях, відведених під зелені насадження, — це клаптики землі метр на метр, зараз немає анічогісінько. Між тим, каштан є одним із негласних символів столиці, який у багатьох асоціюється з її назвою.

ПРО СІЛЬ І МІЛЬ

Озеленення по-київськи набирає химерних і загрозливих форм. Зазвичай це тотальна обрізка замість ощадливого кронування дерев. Між тим, у грудні минулого року Київрада запровадила дворічний мораторій на обрізку дерев, крім аварійних і сухостійних, але кияни скаржаться, що «зеленбудівці» забороною нехтують.

Натомість полюбляють висаджувати саджанці серед зими. У сквері поруч із моїм будинком комунальники висаджували сосни в... лютому. Знаю, що найкраще приймаються одно-дворічні деревця, а цим саджанцям років вісім-десять щонайменше.

Дерева садять за несприятливих умов умисно. Висадили нові, забули полити, ті всохли, закупили нові — і так безперервно. Мільйони гривень із міського бюджету йдуть на озеленення, якого, по суті, містяни не бачать. Тепер ще й історія з каштанами. І проблема не лише у знищенні символу міста, а й у відсутності стратегії якісного озеленення, яку готують професіонали своєї справи.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Процитуємо як доказ пояснення Дмитра Заруби «Вечірньому Києву», чому місто відмовляється від каштанів: «Каштани, висаджені уздовж столичних доріг, на жаль, уже не витримують сучасних умов міста: забруднення повітря, потепління клімату, розмноження таких шкідників, як мінуюча міль — метелик, з яким у Києві заборонено боротися хімічними засобами. Зрештою, сіль, яку взимку використовують як протиожеледний засіб, руйнує кореневу систему улюблених киянами дерев».

СУМНІВНА КОМПЕТЕНЦІЯ

Дмитро Заруба ніколи не працював у сфері озеленення. Із 2012-го до 2014 року він керував Національним музеєм народної архітектури та побуту України в Пирогові, що викликало скандал у колективі, оскільки музей за його правління перетворився на зону відпочинку з шашликами та млинцями. Раніше чиновник працював заступником голови Держслужби з питань туризму та курортів, до сьогодні очолює громадську організацію «Асоціація малих готелів та апартаментів України».

У компетенції в. о. генерального директора КО «Київзеленбуд» Наталії Білоусової громадськість теж сумнівається. Як відомо з її біографії, описаної на сайті «Київзеленбуду», вона багато років пропрацювала менеджером із продажів, була начальником відділу кадрів ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен», а нещодавно здобула кваліфікацію практикуючого психолога. Як це допоможе в озеленювальній політиці міста? Бо йдеться не тільки про клумби чи висадку дерев, а про професійний догляд за зеленими насадженнями і прозорість у роботі.

«Кожне нове інтерв’ю наших міських чиновників лише зміцнює мою впевненість у їхній некомпетентності, — прокоментував у «Фейсбуці» заяву Д. Заруби історик, автор «Дня» Андрій ПЛАХОНІН. — Заруба заявив, що єдина альтернатива солі, яку використовують як протиожеледний реагент, це безпечна для дерев магнієва сіль. І що саме через її дорожнечу вирішили відмовитися від каштанів, а не від застосування кухонної солі. Щось у цьому твердженні не так. По-перше, магнієва сіль, яку чиновник назвав безпечною, так само шкодить деревам, а ще й міській екології загалом, катіон магнію накопичується у ґрунтах і водоймах. Саме через це від неї відмовляються в усьому цивілізованому світі, в тому числі у Москві та Петербурзі».

«У МІСЬКИХ ЧИНОВНИКІВ РОСТЕ АПЕТИТ»

Андрій Плахонін пише, що кухонна чи магнієва сіль — це не єдині реагенти для боротьби з ожеледицею. Є більш безпечні для людини та довкілля засоби, приміром, кам’яна крихта. «Мені здається, що хтось просто хоче провернути ще одну, вже не першу за останні роки, але ще масштабнішу аферу з висадженням саджанців — тепер платанів, які точнісінько так само за кілька років цілеспрямовано вб’ють, щоб потім знову пояснити місту, що альтернативи кухонній солі нема, а проблема — в дуже вибагливих деревах. Думаю, проблема не лише в деревах, просто у міських чиновників від безкарності що далі, то більше росте апетит», — додає Плахонін.

Біолог Тарас ПУШКАР на своїй фейсбук-сторінці пояснив, що найбільша проблема каштанів — інвазивна каштанова міль, що з’явилася у нас приблизно десять років тому. «Є ефективні методи боротьби, але це нікого не цікавить, — зазначає Пушкар. — З двох спеціалістів із цього питання одну тримають на 50% і так мізерної ставки, а другу звільнили. Ото і є боротьба за каштани. Жоден чиновник чи депутат не запустив програму порятунку каштанів від молі. Звичайно, за кордоном купувати технології — це дорого, але можна власних спеціалістів залучити й отримати результат не гірший. Але ж ні, краще покорчувати. Навіщо боротись за збереження каштанів за малі гроші, як можна більше заробити на посадці нових дерев?»

ЧАС ПРАЦЮВАТИ НА ПРИРОДУ

Експерти переконані: за бажання каштани на Хрещатику можна зберегти. По-перше, треба відмовитися від солі на користь нешкідливих реагентів. По-друге, необхідно боротися зі шкідниками. Екологи могли б розповісти чиновникам, що для цього потрібно, і, в крайньому разі, порадити, які інші дерева обрати, досить стійкі до шкідників та солі.

Народний депутат Ігор ЛУЦЕНКО заявив, що буде готувати петицію на захист київських каштанів, а поки що звернувся до мера столиці Віталія Кличка з депутатським запитом, щоб той втрутився у ситуацію. Але що далі, то більше переконуєшся, що захищати треба не лише каштани на Хрещатику, а кожне дерево у столиці.

Так, киян збентежили наміри «зеленбудівців» зрубати стару липу в Михайлівському провулку, 10/2. 120-річне дерево росте доволі оригінально, у прямому сенсі визираючи з цегляного паркану. Коли зводили огорожу, робочі обмурували стовбур дерева. А днями місцеві мешканці обороняли липу від комунальників з пилами. У «Київзеленбуді» пояснили, що склали акт обстеження дерева і визнали, що воно аварійне.

«Відверто скажу: в Києві тотально знищується все природне, зелене, живе, — прокоментувала у «Фейсбуці» Катерина ПОЛЯНСЬКА, еколог міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина». — Це безвідповідальне, безграмотне й жахаюче ставлення до довкілля, екосистеми міста, ба навіть його зовнішнього вигляду. Те, як комунальні служби обрізають дерева, посипають вулиці сіллю, саджають і не доглядають нові дерева, як вирубують дерева й асфальтують вулиці, перетворюючи їх на кам’яні джунглі, як влада Києва приймає рішення про забудову зелених зон (Совські ставки, Осокорки, Горбачиха та десятки інших), — у цьому я вбачаю злочин проти природи».

«Я не бачу в Києві системної екологічної політики, моніторингу та контролю стану навколишнього середовища, екологічного менеджменту. Лише випадкові події, акції, піар від чиновників. Хрещатик у моєму дитинстві був засаджений каштанами, великими зеленими красенями, — згадує Полянська. — А що тепер? Якщо в сучасних архітекторів позбавити місто зелені й перетворити його на бетонний супермаркет — то є творчість, мені дуже шкода. Моя думка: всім екологічним підрозділам Києва нарешті потрібно починати системно працювати на збереження природи та її захист, бо знищимо природу — знищимо самих себе».