Нацбанк не реагує «на метал»
Перманентна суперечка між прихильниками та противниками зміцнення національної валюти в Україні, як правило, загострюється напередодні важливих політичних подій. У вівторок на засіданні ради експортерів при Кабінеті Міністрів обговорювалися заходи для захисту внутрішнього ринку, спрямовані також на те, щоб забезпечити більш ефективне просування українських товарів на міжнародній арені. І, звичайно ж, Міністерство економіки й з питань європейської інтеграції, щоб уникнути погіршення умов виробництва (читай: умов для металургів) запропонувало Нацбанку скористатися сприятливою економічною ситуацією для девальвації гривні.
Щоправда, за словами міністра економіки Олександра Шлапака, «не йдеться про якусь обвальну девальвацію, а про абсолютно помірні, розумні й вивірені кроки». Він зауважив, що міністерство вважає ціновий запас конкурентоспроможності (української продукції на зовнішніх ринках. — Авт. ) критичним і додав, що стимул для девальвації з’явився після того, як світова економіка вступила у фазу рецесії, загострилася конкуренція й почали знижуватися ціни. Відомство О. Шлапака вважає доцільною рівномірну планову девальвацію гривні, згідно із закладеним у бюджеті-2002 її середньорічним курсом (5,6 грн./$1). У свою чергу, Кабмін, на думку О. Шлапака, зробить усе для того, щоб девальвація гривні була поступовою й проходила в рамках планових показників, а не так, щоб курс гривні тримався півроку, а потім протягом двох тижнів різко знизився. Він висловив надію, що уряд спільно з Національним банком досягнуть у цьому питанні «нормальної прогнозованої валютної політики», оскільки така динаміка девальвації необхідна для того, щоб «підприємці та домогосподарки» могли планувати, яким буде курс гривні завтра або післязавтра.
Але Нацбанк піддаватися не збирається. Гривня для нього дорожча за металургів, що зазнають труднощів через коливання світових цін. Коментуючи пропозиції Мінекономіки, перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов повідомив, що Нацбанк збереже політику підтримки «стабільності національної валюти й утримування її від надмірного зміцнення», що склалася в 2000—2001 рр. За його словами, досвід України свідчить, що сильна девальвація гривні супроводилася падінням експорту й, навпаки, при стабільній національній валюті останніми роками експорт збільшувався. Думку про настання слушного моменту для девальвації гривні важко підтримати, заявив також керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький. Він вважає, що перспективи українського експорту у зв’язку з відновленням світової економіки поліпшуються.
Тим часом міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings у зв’язку «зі значним відновленням економіки України після фінансової кризи 1998— 2000 років, коли країна опинилася в стані дефолту», підвищило рейтинги України за довгостроковими зобов’язаннями у місцевій і іноземній валюті з рівня «В-» до «В». Прогноз цих рейтингів — «стабільний», говориться в повідомленні агентства. Щоправда, на його думку, повідомляє Інтерфакс-Україна, щодо фінансів країна є слабкою, економіка схильна до значних ризиків. Fitch зазначає, що Україна є бідною країною, обсяг ВВП якої на душу населення становить близько $800. При цьому існують серйозні структурні проблеми, пов’язані з недостатньою захищеністю прав власності, податковими порушеннями, неплатежами, збитковими підприємствами, борги яких ще не реструктуризовані, а також корупцією, низьким рівнем прямих іноземних інвестицій, невисокою капіталізацією банків, неефективним енергетичним сектором і залежністю від експорту металів. Fitch також попереджає, що зовнішнє фінансове становище України залишається досить важким. Прогнозується зниження позитивного сальдо рахунку поточних операцій 2002 року до 1,2% ВВП (3,4% 2001 року). Експерти агентства вважають, що відтік капіталу з країни, як і раніше, перевищуватиме прямі іноземні інвестиції.
А взагалі, вся ця суперечка, в яку поки не втручаються перші особи, як мовиться, «на користь» бідних. Можливо, щодо цього питання готується якесь рішення Президента (принаймні його радник і водночас голова ради Нацбанку Анатолій Гальчинський, як сказали «Дню» в АП, працює над чимсь фундаментальним за межами столиці), про яке ми дізнаємося вже після виборів. Тим часом, далеко не бідні політики, які смикають за ниточку учасників цієї суперечки, намагаються вичавити з неї політичні дивіденди, а отже — наші з вами голоси. Одні — металургів і шахтарів, інші — селян і домогосподарок.
КОМЕНТАР
Олександр РЯБЧЕНКО, народний депутат України:
— Протиріччя між прагненням утримати незмінними і курс гривні, і експортний потенціал, по-моєму, цілком природнє. Але це речі, які одна одну не дуже люблять. Експортеру треба, щоб курс гривні до долара тримався паралельно інфляції, інакше у експортера падає рентабельність, і він стає збитковим. Нацбанк же вважає справою честі тримати гривню. Що вибрати? Особисто я вважаю, що треба зробити ліберальнiшою валютну політику, тоді і гривня буде підкорятися ринковим принципам. Зараз же Нацбанк трохи перетиснув, і за останні півтора року виникли протиріччя між експортерами та його політикою. Але рядового виборця хвилює не курс гривні, а ціни. Коли гривня міцніє, а ціни при цьому зростають, то це викликає у нього подив і запитання.
