Не ринку, а грошей

Учора прем’єр-міністр Анатолій Кінах вислуховував неприємні епітети на свою адресу від лідерів шахтарських профспілок, які зібралися у Києві на черговий пленум ППВП (Профспілка працівників вугільної промисловості). Голова профспілки Анатолій Фурманов у своєму виступі був вельми критичний, але ні про відставку уряду, ні про можливі масштабні акції протесту не згадав. А ось голови профкомів конкретних шахт і мери невеликих міст Донбасу, не соромлячись, заявляли прем’єру, що «якщо не можете впоратися, нехай прийде хтось інший», і що «ми залишаємо за собою право на дозволені законом заходи протесту».

Річ у тому, що державні дотації для вугільної галузі зараз фінансуються тільки наполовину. Міністерство фінансів запланувало виплатити основну масу бюджетних коштів у третьому-четвертому кварталі, що призведе до зростання боргів шахт у першому півріччі, і передусім це стосується заробітної плати. Із початку року на більшості шахт працівники отримали щонайбільше половину зароблених грошей. Крім того, директори шахт, або, як їх називали на пленумі, «генерали», не задоволені діями податкових органів. Із щомісячної держдотації у розмірі 500—700 тисяч гривень, яку отримує середня донбаська шахта, після всіх податкових відрахувань залишається 150—250 тисяч.

Анатолій Кінах у відповідь на критику «генералів» відповідав холоднокровно. Збільшити дотації з бюджету прем’єр не пообіцяв, але при цьому спростував чутки, що внаслідок можливого секвестру держбюджету статтю витрат на вугільну галузь уріжуть. Крім того, глава уряду заявив про необхідність підвищити відпускні ціни шахт на вугілля, що добувається. Зі слів Кінаха, нові тарифи повинні включити в себе і підвищення заробітної плати шахтарів «до рівня, що відповідає ризику та складності професії». Нині середня зарплата в галузі становить 548 гривень, і за цим показником шахтарі «за престижністю» знаходяться наприкінці третього десятка професій.

Розуміючи, що ситуація в шахтарських містах нині загострилася до краю, прем’єр-міністр вирішив діяти на випередження. На пленумі ППВП він заявив про заплановане звільнення голови правління об’єднання «Павлоградвугілля». За даними уряду, прибутковість цієї компанії за підсумками року становила 120 мільйонів гривень, фонд зарплати — близько 70 мільйонів, а реально працівникам виплатили лише 49 мільйонів гривень. Зазначимо, що на нещодавньому профспілковому конгресі працівників «Павлоградвугілля» ухвалили рішення про підготовку акцій протесту. Анатолій Кінах у цьому випадку, схоже, саме звільненням директора планує показати шахтарям, що «крайнього» варто шукати все-таки не у Києві.

Про сумнівні операції вугільних «генералів» повідомив і голова ППВП А. Фурманов. За його словами, велике поширення на шахтах отримали закупівлі товарів за завищеними цінами у фірм-посередників. Зокрема, спецодяг для робітників купується в середньому за 120—150 гривень, при тому що відпускна ціна виробників цього одягу становить 82 гривні. Враховуючи специфіку роботи, витрати на спецодяг у шахт можуть бути досить великі. «Роби» купуються не у виробників, а у «дочірніх» фірм, до яких чиновники, напевно, мають безпосереднє відношення. Фурманов стверджує, що те ж часто відбувається і при закупівлі технічного обладнання для шахт.

А ось із посередниками, які займаються торгівлею вугіллям, профспілки вважають за краще не сваритися. Навіть навпаки, Анатолій Фурманов учора запропонував Кабінету Міністрів включити компанії «АРС», «Індустріальний союз Донбасу», «Енерго», «Донецький індустріальний союз» до галузевої угоди про координації державної політики. Фурманов просить віддати цим компаніям частину акцій шахт Донбасу, щоб вони могли брати участь в управлінні підприємствами, в які вкладають інвестиції. Зокрема, про своє бажання придбати такі акції вже заявила компанія «АРС». Але контрольного пакету акцій шахт приватні інвестори не хочуть, що, з їхнього боку, звичайно, мудро. Фурманов їх у цьому підтримав, заявивши, що «контрольний пакет повинен залишитися у держави як основного джерела фінансування за рахунок бюджету».

Проте тут виникає конфлікт інтересів металургійного і вугільного директорату Донбасу. Закупники вугілля, такі як «ІСД» та «АРС», не зацікавлені у підвищенні цін на вугілля, що може викликати зростання вартості електроенергії для промислових підприємств, які їм належать. Більше того, навіть Фурманов признався, що шахти «нагинають до зниження ціни».

Один із засновників «ІСД», а нині міністр ТЕК Віталій Гайдук учора на пленумі під тиском присутньої у залі публіки був вимушений погодитися з необхідністю подорожчання вугілля, але лише «до рівня, який не призведе до підвищення тарифів на електроенергію». Поки цей конфлікт інтересів локалізовано всередині політико- промислової групи Донбасу, уряд Кінаха, схоже, може спати спокійно, і не боятися погроз вуглярів.

Виходячи з такого політичного розкладу, прогноз розвитку вугільної галузі залишається невтішним. Розуміючи, що підвищити тарифи до ринково прийнятного рівня їм не дадуть, директори шахт знову вимагатимуть збільшення дотацій із держбюджету. На наступний рік вони вже просять 5,2 мільярда гривень. Судячи з усього, дотації з бюджету і надалі виплачуватимуться тільки частково, оскільки в Міністерстві фінансів працюють прагматики, які розуміють, що у цьому випадку витрати на підтримку збиткової галузі економічно безглузді. Особливо, якщо врахувати наявність навколо шахт фірм-причеп. Про всяк випадок, у середині червня (перед презентацією програми урядів у парламенту) Анатолій Кінах запланував виїзне засідання Кабінету Міністрів на Донбасі, в якому, очевидно, візьмуть участь і обрані від регіону депутати. Дуже ймовірно, що знову йтиметься не про створення умов для прибуткової роботи, а про милостиню із держбюджету. Гра триває за старими правилами...