«Не той» діалог

«Якщо ви не їдете на Позняки, то Позняки ідуть до вас», — так з іронією кияни кажуть про старт будь-якого будівництва у районах, куди ущільнена висотна забудова ще не дісталася. Житлові масиви на столичному лівобережжі, на кшталт Позняків чи Харківського, стали яскравим прикладом, як не треба будувати. Через шалену забудову тут яблуку ніде впасти, водночас бракує соціальних закладів — шкіл, дитсадків тощо.

Щоб умовні Позняки не прийшли в кожен київський двір, містяни взялися штурмувати всі столичні інстанції, що причетні до контролю за будівельною сферою. Нещодавно активісти ходили з масовими акціями до Державної архітектурно-будівельної інспекції та до Київської міської державної адміністрації. У такій кількості київська громада не збиралася давно.

Заступники міського голови Віталія Кличка пообіцяли активістам влаштувати зустріч із мером 1 березня. Містяни прочекали в Колонній залі КМДА з 9-ї ранку до 15.30. Очільник столиці так і не з’явився. Спілкуватися з киянами прийшли його заступники, до яких у громади є претензії. Тож людей це не влаштувало, і ще одну спробу конструктивного діалогу саме з мером запланували на 5 березня.

ЧОТИРИ ВИМОГИ ГРОМАДИ

Експерт у галузі містобудування, архітектор Віктор ГЛЕБА коротко описав у «Фейсбук» вимоги киян, з яких зрозуміло, чому спілкування з заступниками мера не влаштувало містян. Так, активісти вимагають скасування містобудівних умов та обмежень (МУО) на забудову земельних ділянок. Наразі підготували список гарячих точок із майже 60 об’єктів, який постійно доповнюється. Для цього департамент містобудування та архітектури КМДА, який очолює Олександр Свистунов, повинен підготувати накази про скасування МУО. Таке доручення йому має дати Віталій Кличко.

Друга вимога — щоб голова КМДА підготував розпорядження про скасування дозволів на будівництво за списком від активістів, а також — карток на порушення благоустрою, які надавались Державною архітектурно-будівельною інспекцією в місті Києві та департаментом благоустрою КМДА.

Також громада вимагає в мера підготувати розпорядження про звільнення з посад головного архітектора Києва Олександра Свистунова та його заступницю Валентину Антоненко за систематичне порушення містобудівного законодавства при видачі МУО та погодження детальних планів території, якими легалізовано незаконні забудови, проти яких бореться громада.

Наостанок громада вимагає подати до Кабміну документи про звільнення заступника голови КМДА Олександра Спасибка, у сфері відповідальності якого будівельна політика міста.

МІСТО ПРАЦЮЄ, АЛЕ...

Спілкування з громадою в мерії вирішили провести у форматі круглих столів. Приміром, якщо маєте запитання до департаменту екологічної політики, можна було поставити його представникам департаменту за столиком №3. Активісти не лінувалися ходити між рядами, вкотре озвучували чиновникам свої проблеми, показували товсті теки з зібраними доказами порушень, а у відповідь чули: «Напишіть звернення, а ми з усім розберемося».

Коли спілкування ще тривало, на сайті КМДА вже з’явилася така інформація: «З оприлюдненого переліку в 53 об’єктах більшість документів отримані до 2014 року. По левовій частці об’єктів департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю столиці протягом минулого та позаминулого років провів перевірки, у результаті яких скасовані або містобудівні умови та обмеження, або документи на будівництво. Це і будівництво на В. Порика, 18; на Андріївському узвозі, 14-16; на вул. Цимбалів Яр, 35; на вул. Мирній, 2/1; на просп. Перемоги, 138 та на Вознесенському узвозі, 28-30. За низкою об’єктів підготовлено та частково прийнято рішення Київради про розірвання договорів оренди земельних ділянок. Зокрема, на Андріївському узвозі, 14-16; на вул. Ревуцького, 8; на Осокорках; на вул. Цимбалів Яр, а також на Вільшанській, 2-6».

Це так, але кожне рішення про скасування МУО чи розірвання договорів оренди викликані тиском і вимогами громади. Проте в КМДА це бачать так: «Це говорить про системну роботу міської влади в частині протидії незаконним будівництвам».

«На превеликий жаль, частині учасників не була цікава конструктивна робота над вирішенням ситуації навколо проблемних будівництв, натомість цікавішим стало відпрацювання замовлення та спроба політизації конфліктів», — прокоментував спілкування з громадою В’ячеслав НЕПОП, заступник голови КМДА.

ДВА ВИСНОВКИ

Підсумки зустрічі — за версією міськради — позитивні: структурним підрозділам КМДА надані доручення провести низку додаткових перевірок, за результатами яких «будуть вжиті дієві кроки для припинення виявлених порушень».

Громаду не почули — такі підсумки розмови з владою за версією активістів. До речі, містяни нагадали, що у 2013 році Віталій Кличко обіцяв, що як тільки стане очільником Києва, скасує усі незаконні дозволи на будівництва. Олександр ДЯДЮК, адвокат та активіст громадської організації «Кияни об’єднуємось», зазначав під час акції, що треба змінювати систему комплексно, а не обговорювати проблему одного-двох об’єктів. А так, додає Дядюк, громаді дали можливість випустити пару, від чого ситуація не змінилася ні на йоту.

Співзасновник громадської лабораторії «Час надбання» та ГО «Громада Андріївський узвіз» Віталій БІЛЕЦЬКИЙ зазначив, що громаді призначили час, хоча прекрасно розуміли, що мер на зустріч не прийде. Та це ще півбіди. Активісти вважають, що основна проблема міста — генеральний план до 2020 року, який морально застарів, а новий, до 2025 року (наразі існує в проекті), дає життя незаконним рішенням Київради та не вирішує питання проблемних забудов. Крім того, столиця досі не має історико-архітектурного опорного плану, натомість у міськраді погоджують детальні плани території, які дозволяють будувати що завгодно та як завгодно.

«Кожному з нас вирішувати, що робити далі, конструктивний діалог потрібен обов’язково, але нинішній діалог — не той, якого потребує Київ та громада міста, — резюмував акцію у КМДА Сергій КУЦЕНКО, голова правління ГО «Озеро Качине». — Якщо ми хочемо, щоб Київ відповідав званню європейської столиці, демократичним засадам самоврядування, найкращій європейській практиці, то треба налагоджувати конструктивний діалог і працювати разом на захист інтересів територіальної громади міста Києва, а не на захист окремих бізнес-структур. Бо земля, водні об’єкти, зелені насадження належать киянам, а не окремим посадовим особам».

Частина активістів переконана, що захищати місто від забудов маємо разом з прокуратурою та поліцією. Їхнє завдання — притягнути до відповідальності порушників будівельного законодавства. Утім, співпраця з цими органами часом ще тяжча, ніж із мерією.

ГОЛОС ІЗ «ФЕЙСБУК»

«Зупинити будівельний «бєспрєдєл» можна тільки одним способом: виходити на вулицю»

Жанна МАКСИМЕНКО-ДОВГИЧ, режисерка:

— Місто стане ще агресивнішим і нестерпнішим, якщо ми не зупинимо київського депутата-забудовника, не змусимо провести детальні перевірки кожного об’єкта за участі незаангажованих експертів і скасувати договори оренди по шито-критих забудовах, розібрати незаконно збудоване. Мер, його заступники, велика частина депутатів Київради, особливо ті, що входять до «земельки», як лагідно звуть у Київраді комісію з питань містобудування, архітектури й землекористування, це коліщата механізму, який злагоджено працює лише на заробляння швидких грошей.

Сходіть хоч раз на сесію Київради — у вас відкриються очі, якщо ви ще досі маєте якісь ілюзії. Інтереси киян, здоровий глузд і совість там мають меншість. Зупинити бандитський рейдерсько-забудовний «бєспрєдєл» нині можна тільки в один спосіб: виходити на вулицю й активно висловлювати свою позицію, вимагати люстрації чиновників, які нас обкрадають. Нас справді багато. І ми вміємо координувати свої зусилля. Вже минув час ходити по комісіях поодинці. Час об’єднуватися.