Немає довір’я — немає інвестицій
В України один із найнижчих інвестиційних показників серед країн Центральної та Східної Європи й СНДЗ гідно з дослідженням, проведеним консорціумом Fleming/Sars (результати опубліковано в журналі «Перспективнi дослiдження»), за підсумками 1999 р., поточний обсяг залучених прямих іноземних інвестицій на душу населення в Україні становив $65 і перевищив аналогічний показник лише Білорусі, Узбекистану і Таджикистану. У матеріалах дослідження зазначається, що 1999 року залучення інвестицій було нижчим за середньорічний показник трьох попередніх років. Цей факт автори дослідження пояснюють депресивним станом національної економіки та підвищенням політичного ризику у зв’язку з президентськими виборами 1999 року. Загальний обсяг надходжень з 1991 року до початку 2000 року становив $3,3 млрд., 1999 року — лише $491 млн. (18% — американські інвестиції). При цьому в 1997- 1998 роках рівень надходжень інвестицій в Україну приблизно дорівнював середньому показнику по СНД загалом та Росії зокрема.
Як сказав «Дню» президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер, «в останній рік інвестиційний клімат дещо пожвавився. Проте я б не вважав, що стався якийсь якісний стрибок. Поки що, принаймні цього і, можливо, на початку наступного року, можна буде спостерігати нешвидке нарощування як вітчизняних, так і західних інвестицій. Щоб виник ефект стрибка, необхідно створити атмосферу довір’я». Він вважає, що новий уряд «почав створювати цю атмосферу». «Однак процес завоювання довір’я дуже нешвидкий. Треба, щоб принаймні декілька урядів були за спадкоємність цієї політики. Тоді ми почнемо річні західні вклади рахувати на десятки мільярдів доларів», — каже О.Пасхавер.
Як зазначається в дослідженні, низький рівень залучення інвестицій в Україну частково зумовлюють несприятливий інвестиційний клімат, а також недоліки політики приватизації. Непрямим свідченням помилок у приватизаційній політиці в дослідженні називається той факт, що більшість респондентів інвестували в Україну кошти через нові проекти або СП із приватними компаніями, а не через приватизаційний продаж. Однак О. Пасхавер піддав критиці «перекладання» інвестиційних «гріхів» лише на приватизацію. «Політика приватизації — це частина загальної політики нашої влади. Коли правила будуть однаковими та обов’язковими для всіх, включаючи уряд, тоді і виникне атмосфера довір’я. Я б не сказав, що приватизація — то якийсь особливий «острівець» із від’ємним знаком. Вона — частина економічної та соціальної політики. Компонент, який визначає успіх, — це довіра до уряду», — сказав він.
За прогнозами Міжнародного центру перспективних досліджень 2000 року обсяг інвестицій в Україну становитиме близько $700 млн., а 2001 року — до $1,1 млрд. Основою для таких прогнозів визначаються наміри уряду провести грошову приватизацію великих підприємств на конкурсній основі, запровадження рівних умов за рахунок скасування податкових пільг, заборона негрошових розрахунків із бюджетом, перегляд податкового законодавства і приведення його до міжнародних стандартів після прийняття Податкового кодексу. Також центр прогнозує зростання інтересу до України з боку російського бізнесу.
«Це правдоподібно. Насправді, це «образливо» невеликі цифри для України», — підсумував О. Пасхавер.