Неринковий крок проти ринкових торговців
«Європеїзація» Києва, особливо помітна через незручності для пішоходів у центрі міста, докотилася й до столичних ринків: Київська міськадміністрація готується до проведення їхньої тотальної атестації. Таке завзяття міської влади не обіцяє нічого доброго представникам малого й середнього бізнесу, на яких чомусь при будь-яких новаціях припадає основний удар. Громадська колегія з питань розвитку підприємництва в Києві, що зібралася в понеділок, визнала це розпорядження таким, що суперечить нормам чинного законодавства й може призвести до загострення відносин між підприємницькими структурами й владою. За словами голови колегії Миколи Георгієвського, в Києві нараховується понад 100 ринків з 43 тисячами робочих місць, інформує Інтерфакс-Україна. «Необхідність підтвердження статусу ринку з видачею паспорта призведе до свавілля чиновників та обмеження підприємницької діяльності», — вважає М. Георгієвський.
Як повідомила «Дню» заступник голови Київської ради об’єднань підприємців Лариса Новiк, колегія ухвалила рішення передати розпорядження міськадміністрації від 12 грудня 2001 року «Про першочергові заходи щодо удосконалення ринкової торгівлі в Києві» в Держкомпідприємництва для проведення його дерегуляції. Підставою для цього, як вважає М. Георгієвський, є те, що цей документ не пройшов громадську експертизу. При цьому він послався на Указ Президента України «Про впровадження єдиної державної регуляторної політики в сфері підприємницької діяльності», згідно з яким усі розпорядження місцевих органів влади, що стосуються підприємницької діяльності, повинні пройти таку експертизу. Крім того, в ньому міститься низка норм, що суперечать законодавству, зокрема про перегляд договорів оренди з державними та комерційними структурами й проведення паспортизації ринків і торговельних майданчиків.
Запрошений на колегію начальник відділу ринків Управління побутового обслуговування Київської міськадміністрації Віктор Рудницький, щоправда, переконував підприємців у тому, що майбутня паспортизація ринків не матиме обов’язкового характеру й ніякi санкції до тих, хто її не пройде, застосовуватися не будуть. Він також висловив упевненість у тому, що далеко не всі ринки подадуть документи, оскільки «не дотягують» до вимог, що пред’являються, й тому вони будуть називатися вже не ринками, а торговельними майданчиками.
Однак київські підприємці, навчені гірким досвідом боротьби за свої інтереси, не дуже-то й вірять обіцянкам чиновників. У цьому зайвий раз переконують результати опитування, проведеного службою уповноваженого з питань захисту прав підприємців у Києві у зв’язку з майбутньою атестацією ринків. Більшiсть тих людей, якi торгують на ринках, мають сумніви, що в нинішній ситуації вдасться захистити ринок від рвацтва з боку контролюючих органів. Ось одна з таких думок: «Після виборів ми чекаємо чергової вакханалії з боку влади й добре уявляємо собі, як це відбуватиметься. Тому готуй торбочку гривень на 300—400, укладай договір на якусь міфічну співпрацю й ще дай у кишеню сотню-другу доларів. Кожний папірець офіційно до тисячі гривень коштуватиме. А ще більше буде зіпсовано нервів. Хтось позбавиться насидженого місця, на яке незабаром прийде новий господар — чийсь родич або знайомий». Ніхто з підприємців, прозвучало в іншій відповіді, не проти того, щоб столичні ринки відповідали європейському стандарту, але спочатку непогано було б дати населенню європейський рівень життя. На засіданні колегії було висловлено й таке припущення: оскільки в столиці обладнано декілька сучасних торговельних центрів, однак вони «не наповнені», міська влада збирається шляхом атестації примусити підприємців перейти на ці ринки.
