Невиправний романтик

Навіть якби в його артистичній долі не було нічого, крім цих двох ролей зі зменшувально-лагідними іменами — Кузнєчик і Ларіосик — навіть тоді йому вже нічого не треба було б робити для своєї слави. Фільми «В бій iдуть тільки старики» і «Дні Турбіних», що зачаровують вже не одне покоління глядачів, стали для Сергія Іванова справжнім злетом всенародної любові. Але ж було ще й багато інших робіт у його артистичній долі, завжди забарвлених у теплі тони його обдарування — грати нестаріючих, поетичних героїв, що дивляться на світ із веселим здивуванням. Вихований у стінах Київського театрального, Іванов, котрий рано й швидко «зробив себе», коли грянули нові й нелегкі часи, не почав нарікати й ображатися на весь світ, а продовжив робити те, що вмів завжди: знімався в кіно і на ТБ вже незалежної України, сам став режисером фільмів. Одним словом, знайшов у собі сили й мужність, залишившись тут, займатися своєю улюбленою справою.

Його не стало на 49-му році життя. Він пішов раптово й швидко — так, напевно, йде невиправна романтика.

Редакція «Дня» висловлює співчуття рідним та близьким покійного.