Нове зонування проти старих схем
ЮНЕСКО підтримує оновлення охоронних зон навколо Софії Київської та Києво-Печерської Лаври
Про це заявив міністр культури та інформаційної політики Олександр ТКАЧЕНКО. Він нагадав, що у січні минулого року Міністерство культури та інформаційної політики своїм наказом затвердило межі та режими використання буферної зони об’єкту всесвітньої спадщини «Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра». А 28 липня цьогоріч Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО схвалив нові правила щодо буферної зони Софії та Лаври.
«Що це означає? Нелегальним забудовникам та чиновникам КМДА, що роздають землю в історичному ареалі під забудову, тепер буде непереливки, — коментував Олександр Ткаченко. — Наступним кроком є контроль за дотриманням цих спеціальних меж і режимів зони. Тому вкотре нагадую чиновникам КМДА та забудовникам про недопустимість знесення історичної забудови, зміну історичної містобудівної структури, перевищення новобудовами і надбудовами гранично допустимої висоти тощо».
Фактично міністр вважає, що нове зонування має раз і назавжди покласти край старим схемам між чиновниками та бізнесом, через які Київ забудовується до невпізнанності. Експерт із земельних відносин та містобудування Георгій МОГИЛЬНИЙ, коментуючи новину від Мінкультури у фейсбуці, нагадав про давній скандальний об’єкт якраз у буферній зоні Національного заповідника «Софія Київська» — ЖК «Fresco Sofia» на вулиці Гончара,17/23. 17 серпня минулого року мер столиці Віталій Кличко підписав меморандум із ТОВ «Інвестиційно-будівельна група», за яким забудовник зобов’язувався знести зайві поверхи, щоб будівля не була вищою за 27 метрів. Саме така висота була визнана допустимою для історичних ареалів.
Але запропоновані Мінкультом і підтверджені ЮНЕСКО нові режими використання буферних зон Софії та Лаври передбачають обмеження висоти до максимум 18 метрів. Георгій Могильний нагадує, що навіть на момент укладення меморандуму про ці висотні обмеження у Мінкультури знали, чому це не врахували у мерії — інше питання. На думку експерта, зараз міністерство може вимагати пониження поверховості на Гончара, 17/23 до 18 метрів. Щоправда, досі обіцяний забудовником демонтаж верхніх поверхів не завершено. Тож чи матиме Київ справді користь від нових обмежень у буферних зонах пам’яток, Мінкультури може продемонструвати якраз на прикладі скандального будівництва, через який свого часу Софія та Лавра могли втрапити у так званий чорний список ЮНЕСКО.
