НУ-НС визначився зі списком
За розмахом і ефективністю міжпартійному з’їзду «НС-НУ» не вдалося перевершити ані з’їзд Партії регіонів, ані БЮТ. Хоч помпезності та пафосу було у надлишку. До того ж, зі всіх з’їздів цей був, мабуть, найбільш музичним: виступи делегатів чергувалися з виступами «зірок».
Сам з’їзд відбувався не у традиційному для «Нашої України» актовому залі КПІ, а у виставковому центрі КиївЕкспоПлаза. Ще у величезному холі, на підходах до сцени, глядачів зустрічала проекція — літаючий кулак. Два більших зображення кулака прикрашали й саму сцену. Крім кулаків і моніторів на сцені були ще й балкончики, на них стояли підлітки з прапорами. Якщо спочатку вони весело розмахували помаранчевими та малиновими полотнищами, то під кінець вигляд у них був, м’яко кажучи, втомлений. Ще один «креатив» — «Гімн України» співав чоловічий хор а-капела. Йому підспівував увесь зал...
Сам з’їзд розпочався з виступу Президента. Віктор Ющенко вийшов під барабанний дріб. Делегати зустрічали його стоячи. На відміну від Віктора Януковича та Юлії Тимошенко, Президент скористався старим і перевіреним методом — читав із папірця. Головною тезою виступу знову стала вже неабияк заїжджена депутатська недоторканість. «Почавши зі скасування недоторканості, ми візьмемо корупцію за горло... У парламенті створюють закони, а не ховаються від законів. Закон єдиний для всіх, незалежно від твого статусу, професії та віку», — заявив він.
Ще Віктор Ющенко зробив жорсткий випад на адресу уряду: «Нас привчають читати чужі книжки, потихеньку привчають читати чужою мовою, нас потихеньку привчають формувати неукраїнську політику. Я запитую: якої держави цей уряд, в яких інтересах, інтересах кого він працює?». Після критики уряду Віктор Ющенко плавно перейшов на соціалку. Цю ж тему підхопив і В’ячеслав Кириленко й фактично повторив слова Віктора Ющенка. «Вже з початку 2008 року пенсії для простих трудових пенсіонерів, яких у країні 12 мільйонів, виростуть відповідно до рішення Президента на 35%. Уже наступного року мінімальна заробітна плата сягне позначки 600 гривень, а середня заробітна плата — 2100 гривень. І це буде першим кроком із виконання зобов’язань перед величезною кількістю українців, які так і не дочекалися покращення життя при бездарному непрофесійному уряді Януковича», — завіряв лідер «Нашої України». Варто зазначити, соціальні обіцянки прем’єра виявилися більшими. Але, вочевидь, «помаранчеві» вирішили не гратися «у наздоженемо та переженемо»...
Приблизно за годину роботи делегати затвердили списки. Вони вже заздалегідь були роздані, тому голосування відбувалося без обговорення. «За» проголосували 343 делегати, утрималися — 19, проти — 9. Серед тих, хто голосував проти — Микола Катеринчук.
Перша десятка залишилася незмінною. До другої «десятки» увійшли: Борис Тарасюк, Лілія Григорович, Олександр (Олександрович) Омельченко, Микола Оніщук, Святослав Вакарчук, Юрій Костенко, Іван Сподаренко, Олеся Оробець — дочка загиблого Юрія Оробця, Ірина Геращенко, Юрій Ключковський.
21 — Давид Жванія, 22 — Анатолій Матвієнко, 23 — Іван Плющ, 24 — Юрій Єхануров, 25 — Володимир Стретович, 26 — Василь Куйбіда, 27 — Мустафа Джемільов, 28 — Володимир Стельмах, 29 — Тарас Стецьків, 30 — Іван Заєць, 31 — Владислав Каськів, 32 — Володимир Поляченко, 33 — Віктор Шемчук, 34 — Олег Гуменюк, 35 — Михайло Полянчич, 36 — Роман Зварич, 37 — Олександр Доній, 38 — В’ячеслав Коваль, 39 — Петро Ющенко.
До списку також увійшли Микола Мартиненко, Юрій Кармазін, Олександр Третьяков, Станіслав Аржевітін, Павло Жебровський, Володимир Шандра, Степан Хмара і т.д. Загалом у списку 448 осіб.
Уже після з’їзду на прес-конференції журналісти поцікавилися у Юрія Луценка, що у списку роблять такі люди, як Іван Плющ, Олександр Омельченко, Володимир Стельмах, Луценко відповів, що сила не зобов’язувалася вести у парламент «комсомольський загін». «Будь-яка відповідальна політична сила повинна спиратися на досвід попередників», — пояснив присутність у списку Луценко. Разом із тим, перед цим у спілкуванні з журналістами на докір щодо одіозності Омельченка, Луценко попросив ставити йому запитання, а не нав’язувати свою думку.
