Нуль в активі — нуль в пасиві

У першому матчі під керівництвом нового тренера національна збірна України зіграла внічию 0:0 iз командою Македонії. Численні, як для прохолодної погоди і товариського статусу матчу, глядачі поки що не побачили у виконанні команди Олега Блохіна тієї гри, яка б дозволила сподіватися на виконання обіцянки свого тренера виграти відбірковий турнір до світової першості 2006 року.
Запрошені до збірної футболісти були добре відомі любителям футболу. Центр оборони склали київський динамівець Федоров і московський армієць Шершун. На флангах зіграли Гай із «Шахтаря» та Радченко із «Дніпра». У лінії півзахисту вийшли московський динамівець Луценко, дніпропетровець Ротань, Гусєв із київського «Динамо» та «шахтарі» Воробей і Тимощук. Атакувати мав капітан команди Шевченко.
Виступаючи проти команди, зібраної далеко не із зірок першого калібру, українці не створили в першому таймі жодного реального моменту для того, щоб забити м’яч. Лише у Ротаня було щось схоже на ударну позицію, з якої молодий гравець пробив не дуже точно.
Публіка продовжувала очікувати забитих українцями м’ячів, вибухаючи оваціями під час кожного торкання м’яча Шевченком. Побачення з м’ячем капітана української збірної не привели до явних загострень біля воріт суперників. Коли ж у другій половині гри на полі з’явився Ребров, стало сумно. Невже ж і Блохін услід за попереднім тренером збірної витратить півтора року, аби впевнитись, що Ребров не в тій формі, аби допомогти збірній? Тим більше, що й Мізін, і Косирін, і Назаренко, яким було надано можливість пограти пару десятків хвилин у матчі з Македонією, показали, що нічим не гірші за тих, хто грав за збірну раніше. Щоправда, нічим і не кращі. Поки запрошений після річної перерви до збірної Езерський встановлював по перерві взаємодію з партнерами, гості ледь не забили гол після виходу Христова сам на сам із Шовковським. Голкіпер збірної та київського «Динамо» довів, що принаймні за одну позицію на полі й Олег Блохін, і вболівальники можуть бути спокійні.
Завершального штурму в наших футболістів не вийшло. Скидка м’яча Косиріним під удар Мізіну, який влучив у стійку воріт, була, на жаль, винятком, а не правилом у грі українців. Скромні гості з Македонії впевнено довели гру до почесної для них нічиєї. Власне, чому тільки для них? Рейтинг, який складається за результатами виступів у офіційних відбіркових змаганнях, тепер відносить Україну до числа команд так званого четвертого кошика, до якого належить і збірна двомільйонної Македонії. І якщо наші будуть продовжувати грати так, як досі, незабаром ми справді вважатимемо за щастя не програти навіть такому далеко не видатному супернику. На прес-конференції після гри Олег Блохін сказав, що задоволений результатом і грою команди. Якщо так, то мінімальна поразка від Англії чи Німеччини буде вважатися успіхом?
Поки що збірна України не показала себе командою, здатною досягти першого місця в групі відбіркового турніру першості світу 2006 року. Із усіх учасників процесу найбільш впевнено поки що виглядає сам Олег Блохін.
Збірна України вдруге у своїй історії починає практично з нуля. Навіть Латвія, яку ми завжди вважали футбольною периферією, пробилась у стикові матчі за право поїхати «на Європу». Видається, що з нинішньої позиції ми вже можемо дозволити собі відверто поговорити про нашу збірну. Поговорити без образ, але й без самообману, яким ми, здається, знову починаємо себе тішити. Поки що наш актив нульовий.