Обов’язкове для читання...

«Читай книжки, що стали подією!» — це незмінне гасло Всеукраїнського рейтингу «Книжка року». За десять років існування в поле зору рейтингу потрапили понад 20 тисяч українських книжок, тож не дивно, що його організатори вважають, що історія «Книжки року» — це хронологія української літературно-книжкової критики останнього десятиріччя. Як зазначив президент української Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, в Україні все, що пов’язане з книжками, це є майже подвигом.

Що стосується найдостойніших видань 2008 року, церемонія нагородження авторів яких відбулася 6 березня в Національному педагогічному університеті імені М. Драгоманова, то аби вибрати найдостойніші книги, 87 вітчизняних експертів оглянули понад 2 тисячі книжок. Серед знавців книг — академік Микола Жулинський, професор НаУКМА Володимир Панченко, поет Іван Андрусяк, заступник директора Інституту історії України НАНУ Станіслав Кульчицький, письменник Сергій Грабар заввідділом стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. Вернадського Галина Ковальчук. Також участь у рейтингу взяли кілька десятків українських видавництв.

— Загалом до остаточних списків увійшли книжки 64 видавництв із 9 міст України (42 київські видавництва, 11 львівських, 3 харківські, по 2 — із Винниці та Одеси, по 1 — з Івано-Франківська, Рівного, Тернополя та Опішнього). Найбільше представлені книжки таких видавництв, як «Факт», «Києво-Могилянська академія», «Грані-Т», «Критика», «Піраміда», — розповів президент Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» Костянтин Родик, який 10 років тому разом із Галиною Родіною, нинішнім директором рейтингу, за сприяння Анатолія Толстоухова вирішили скласти перший список нових українських книжок, які варто прочитати чимшвидше. Як зазначають організатори «Книжки року», його результати позитивно вплинули й на присудження головної державної гуманітарної премії — Шевченківської. Наприклад, після перемог у цьому рейтингу лауреатами найвищої відзнаки України свого часу ставали Євген Пашковський, Марія Матіос, Ігор Римарук, Василь Герасим’юк, Тарас Федюк, Григорій Гусейнов й інші.

— Я хочу висловити свою радість з приводу того, що такий рейтинг є. Він є добрим заохоченням людей до книжки, до духовного зростання. Я душе шаную роботу Костянтина Родика та Галини Родіної, бо вести в наших умовах таку справу, це потрібно мати якусь особливу енергію і вміння заарканити колосальну кількість експертів, які читають книги і висловлюють свою позицію... Мені приємно, що це свято відбувається в Університеті ім. Драгоманова, бо хто повинен читати, як не вчителі, як не молодь? Молодь — це той чутливий барометр, який свідчить про те, що нині є цікавим і захоплює молодь, і що сьогодні хотілося б мати і чути від наших письменників, а також науковців. Бо рейтинг «Книжка року» завжди відображає різноманітні сфери нашого духовного та культурного життя. Тому я бажаю успіху українській книзі і побільше читачів — це буде свідченням зростання духовного тонусу, без якого не може існувати жодне суспільство, — сказав директор Інституту літератури НАНУ, академік Микола Жулинський.

Експерти «Книжки року» оцінювали видання у таких номінаціях: «Хрестоматія», «Красне письменство», «Минувшина», «Софія», «Обрії», «Дитяче свято» та «Візитівка» та «Краща книжкова серія» (крім того було ще 21 підномінація).

Отож, про переможців. Гран-прі рейтингу «Книжка року» та неофіційний статус обов’язкової для прочитання книги отримало видання «Вибрані праці. У двох книгах» Юрія Шевельова, яке побачило світ у видавництві «Києво-Могилянська академія». В номінації «Краща книжкова серія» перемогло видання «Приватна колекція» (Львів, видавництво «Піраміда»), а лауреатом у номінації «Візитівка» стала авторка книжки «Історія української вишивки» Тетяна Кара-Васильєва (Київ, «Мистецтво»). Перемогу в номінації «Хрестоматія» отримала збірка японської поезії «По одному віршу ста поетів (1235 р.)» (Київ, «Грані»). Чи не найбільше книг було представлено в номінації «Красне письменство». Зрозуміло, цей рейтинг викликав чи не найбільшу уваги поціновувачів сучасної української літератури, адже представлені книжки всі були цікавими. Це роман Михайла Бринниха «Шахмати для дебілів», «Москалиця» Марія Матіос, збірка повістей Олександра Жовни «Її тіло пахло зеленими яблуками», романи Леоніда Кононовича «Повернення» та Тараса Антиповича «Тіло і доля» тощо. Найбільш гідною для прочитання та звання лауреата «Книжки року» експерти визнали книгу Михайла Бринниха «Шахмати для дебілів». Також лауреатами цього рейтингу стали в номінації «Минувшина» стала книжка «Україна: хронологія розвитку. Т.3. Від Батиєвої навали до Люблінської унії» (Київ, «Кріон»), у номінації «Софія» — книжка Едварда Саїда «Культура та імперіалізм» (Київ, «Критика») та книжка «Під сигнатурою Софії» (Київ, «Києво-Могилянська академія») давнього друга, постійного автора «Дня», доктора філософських наук, професора Сергія Кримського, з чим ми його вітаємо, та в номінації «Дитяче свято», у підномінації "Твори для дошкільнят і молодших школярів" "100 казок. 2-й том" (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА), у підномінації "Твори для середніх і старших школярів" - Олександр Гаврош "Пригоди тричі славного розбійника Пинті" (Видавництво Старого Лева), у підномінації "Розвиваюча та пізнавальна література" - "Велика ілюстрована енциклопедія України" (Махаон-Україна) . До речі, як зазначив експерт, поет і перекладач Іван Андрусяк, дуже позитивним є те, що на цю премію номінувалися багато українських авторів, а не переклади зарубіжних письменників.