Очільника княжого міста відзначили символом влади

Відтепер Петро Саганюк, міський голова древнього Володимира-Волинського, на офіційні прийоми та інші урочистості одягатиме так званий колар. Іншими словами, це знак міського голови, певною мірою — символ його влади. Той колар, який від громади отримав Петро Саганюк, важить 400 грамів, виготовлений із чистого срібла з елементами холодної емалі та позолоти. Ідею такого символічного знака для  посади міського голови подав місцевий краєзнавець, історик та колекціонер, а також і депутат міської ради Микола Матусевич. У місцевому історичному музеї він навіть натрапив на старовинну річ, подібну до середньовічного колара.

Власне Володимир на Волині є одним із найдавніших міст України, у цьому році відзначив свій 1025-й ювілей (стільки ж, як відомо, років минуло і з часу хрещення Русі князем Володимиром).  Значною мірою історія міста пов’язана і з династією іншого правителя — Володимира Мономаха, іменем якого назвала цей рік газета «День». Його нащадки правили тут понад два століття, і за цей час місто досягло вершин свого розвитку.

Богдан ЯНОВИЧ, науковий співробітник Володимир-Волинського історичного музею:

— Колар — символ влади керівника міста, яке володіло магдебурзьким правом, тобто правом на самоврядування, що давало можливість громаді мати власну адміністрацію й суд, незалежність від сваволі феодалів. Як правило, колар — це чоловіча нагрудна прикраса, яку носив представник влади, беручи тим самим відповідальність перед суспільством, обіцянку виконувати взяті на себе зобов’язання. Колар можна також побачити на грудях суддів Конституційного Суду, глав заможних родів, які мають давню і поважну історію.

Першим українським містом, яке  отримало право на самоврядування, був Сянок.

Жителі Володимира-Волинського пишаються, що наше місто також має давні традиції самоврядування. Як зазначав уродженець Володимира-Волинського професор і археолог Олександр Цинкаловський у своїй праці «Княжий город Володимир», місто над Лугою отримало право на самоврядування ще в XIV столітті. Принаймні саме 1324-м роком датується лист жителів Володимира — купців Миколи і Бертрама — до громади німецького міста Штральзунд із проханням повернути вантаж, який вони втратили під час аварії. На листі  (оригінал послання  донині зберігається в міському архіві Штральзунда) є печатка із зображенням Юрія Змієборця. Тож володимирська громада вже на той час мала свої атрибути влади, один з яких — згадана печатка.

Таким чином, у 2014 році виповниться 690 років володимирському самоврядуванню! Добре, що у XXI столітті володимирчани вирішили відновити давні традиції, адже наше місто має багату історію й є одним із найдавніших населених пунктів  як в Україні, так і в Європі. На сучасному коларі зображено Юрія Змієборця, який є міським гербом Володимира-Волинського ще з тих давніх часів. Як відомо, святий Юрій, котрий вбиває змія, є символом, який означає перемогу добра над злом, християнства над язичництвом, тож добро завжди перемагало у багатовіковій історії нашого міста. Здавна такий атрибут влади вручали найдостойнішим її представникам, що можна сказати і про Петра Саганюка, якого обирають міським головою уже майже 20 років.

Микола Матусевич говорить, що у Володимирі-Волинському є ще невелика річечка під назвою Риловиця: за переказами, землю тут порив Змій, котрого й переміг Юрій Змієборець...

«Мені було добре і без колара, добре і з коларом, —  каже володимир-волинський міський голова Петро Саганюк. —  Це — рішення громади, якому я маю підкорятися. Я служу громаді, я тут народився і тут живу, тут живуть мої діти, інші родичі. І я знаю, що навіть коли вже не буду міським головою, зможу ходити вулицями і не опускати очей. Те, що Володимир називають містом літописним, бо ж згадане у 105 літописах як княже місто, бо було свого часу і столицею Галицько-Волинського князівства, накладає певні обов’язки на міського голову. Хотілося б для нього нині кращої долі, більшої уваги з боку держави, бо скільки таких історичних міст лишилося?..»

Виготовили срібний ланцюг для міського голови місцеві умільці: ювелір Вадим Заєць і художник Сергій Микита. Як патріоти Володимира вони працювали безплатно, громада тільки оплатила вартість металу. Петро Саганюк каже, що красу його колара оцінять і наступні покоління, адже це досить досконала і коштовна річ. Між іншим, вироби, виготовлені володимир-волинським ювеліром, носить найсильніша людина світу — Василь Вірастюк — та багато інших відомих в Україні людей...