Гарячі теми:

Осінньо-зимовий випуск Маршруту №1. «Лісова пісня» вже в редакції!

27 листопада, 20:06

Коли на зміну осені приходить зима, оголюються гілки дерев й опале листя припадає снігом, людина стає особливо чутливою до настроїв та ритмів природи. Закликає дослухатися до голосів природи й новий випуск «Маршруту №1» – «Лісова пісня». В якому стані перебувають українські ліси? Які природні, культурні й кулінарні скарби вони приховують? Про це розповідають у своїх матеріалах автори «Дня», а також наші співрозмовники: лісники, художники, науковці. Центральний акцент випуску – драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки. Міфічний світ, створений письменницею й глибинні смисли, закладені у ньому, здається, можна осягати безкінечно. Крім того, тема нинішнього «Маршруту №1» – це ще й гарна нагода поговорити про екологічну етику й способи її втілення у повсякденному житті.

– Тема, яку ми обрали – неочевидна, але невипадкова. Здавалося б, що таке «Лісова пісня»? – запитує головний редактор «Дня» Лариса Івшина. – Передусім – це непрочитана і не осмислена належним чином українська класика. Водночас вона дуже затребувана – якщо ми хочемо бути собою, а не завжди копіювати когось. Для мене мова Лесі Українки завжди була своєрідним «озоновим шаром». Зараз є багато популярних слів: «еко», «органіка» тощо. Коли їх чуємо, часто робимо вигляд, що лише зараз дізналися про них від європейців. Водночас «Лісова пісня» Лесі Українки нагадує нам про наше абсолютно «органічне» походження, яке сягає своїм корінням ще часів древлян та полян, які вміли жити у гармонії з природою. Ми не повинні відкидати цей доіндустріальний період нашої історії як щось непотрібне, адже його спадок чудово поєднується з надбаннями сучасної доби. До теми ж нинішнього випуску мене підштовхнула аура цьогорічної осені. Взагалі зізнаюсь, що особисто я – справді «лісова» людина. Свого часу у Києві ще в часи студентства я дуже довго сумувала за настроєм лісу. Де-не-де у випуску ця важлива для мене інтонація пробивається. За радянських часів ліс був одним з місць, де можна було сховатись від казенно-формальної довколишньої дійсності. Відзначу, що нинішній випуск – тріумф правильного підходу в рекламі. Поєднати глибокий смисл з наявними пропозиціями, переконати, якщо потрібно, партнерів – це справжнє мистецтво. Думаю, це помітять навіть ті, хто лише погляне на журнал, навіть не читаючи самих матеріалів. Дуже органічно вписались у випуск вірші українських класиків, присвячені темі лісу.

– Цікаво, що всі лісники, з якими ми спілкувались й інтерв’ю з якими читачі знайдуть у випуску, самі згадували про «Лісову пісню» Лесі Українки! – розповідає редактор випуску Інна Павлюк. – Всі вони читали цей твір, пам’ятають про нього й навіть певною мірою живуть за викладеними там принципами. Своє розуміння гармонії між людиною та природою вони запозичили саме там. Як на мене, це дуже важливо, адже йдеться про чиновників, керівників, які відповідають за сотні тисяч гектарів лісу! Якщо такі люди працюватимуть в українських лісогосподарствах, можемо сподіватися на хороше майбутнє для нашої природи. До слова, опублікована в «Маршруті №1» інфографіка показує, що й зараз все не так погано. Зокрема, ми з’ясували, що за часи незалежності показники відтворення лісів в Україні зросли майже на 80%, а це, погодьтеся, немало! Особливо хочу відзначити колонку головного редактора – вона вийшла напрочуд легка. Читаєш – і уявляєш собі ліс, яким він має бути, уявляєш світ, створений Лесею Українкою.

– Так сталося, що всі партнери, з яким я цього разу працювала – це люди, які турбуються про навколишнє середовище, – розповідає менеджер з реклами Анна Хабарова. – Тема випуску чудово вписується в нинішній перехідний період між осінню та зимою. Все це спонукає до того, щоб прислухатись до природи, пізнати коливання, зміни, які відбуваються зараз у ній. Тема – дуже гармонійна.

Як і завжди обговорення нового випуску «Маршруту №1» в редакційному колі супроводжувалось конструктивною дискусією про те, як можна вдосконалити журнал, покращити якість текстів, верстки, збільшити мережу розповсюдження. «Кожного разу, коли ми обираємо тему, я переживаю, чи впораємося, чи знайдемо саме ту рекламу і партнерів, – розповідає директор з реклами Анна Мазуренко. – Думаю, що цей випуск ми полюбили саме тому, що давався він непросто. Але зрештою все вийшло – кожен матеріал, кожний рекламний макет опинився на своєму місці».

– Ліс, густий і недоторканний, завжди здавався мені живою істотою, яка живе за власними правилами, – розповідає кореспондент відділу «Суспільство» Марія Прокопенко. – Новий «Маршрут №1» – саме про цей ліс і про людей, які можуть співіснувати у гармонії з цим створінням. Це і художники, і громадські активісти, і фотографи, і підприємці, які будують бізнес на «зелених» засадах. Останній аспект особливо важливий: екологічний бізнес – не данина моді, це природно, і це обумовлює успішне існування суспільства. Відкрила для себе магічний світ пралісів – виявляється, цими древніми «музеями природи» в Україні опікуються члени Всесвітнього фонду дикої природи. У цьому номері журналу активісти пояснили, чому і як треба захищати праліси у Карпатах. Окремо відзначу естетику «Маршруту №1». Глянець надруковано у спокійних кольорах, які чудово поєднуються між собою. Ретельно розроблене оформлення кожного розвороту, усі тони пасують одне до одного. І, звичайно, дуже влучним виявився перегук теми лісів і «Лісової пісні» – одного з найбільших скарбів української літератури.