Папа і комуністична влада: польський досвід
Сьогодні у Варшаві проходить семінар «Зустріч християн і культур. Іван Павло II в Україні», зорганізований варшавським Європейським центром комунікацій та культур (директор центру д-р Грегож Доброчинський) та Католицькою інформаційною агенцією (директор Марцін Пшецішевський). До столиці Польщі приїхали журналісти київських, львівських, вінницьких газет, представники студії «1+1», Інтерфакс Україна та ін.
Учора перед журналістами виступала особистість, яка належить до всім нам відомого католицького ордену Єзуїтів, вороже ставлення до якого було дбайливо виховане в кожній радянській людині. Один з тих стійких стереотипів, яких не так легко позбавитися. Хоча в довгій (майже 500 років) історії ордену було намішано, як в історії будь-якої людської спільноти, багато чого не тільки страшного, але й шляхетного. Протягом століть єзуїти прославилися своєю пошаною до освіти, тим, що завжди мали найкращі загальноосвітні школи, в які охоче віддавали своїх дітей батьки різних конфесій, православні й протестанти. Сьогодні єзуїти провадять у різних країнах світу 120 світських університетів та 2000 середніх шкіл. На варшавському семінарі виступив о. Станіслав Опеля, ректор Московського коледжу Фоми Аквіната, філософ, поліглот, член ордена Ісуса.
Отець Станіслав виступив перед нами зі спогадами про свою участь в організації, підготовці та проведеннi перших візитів папи Івана Павла II до Польщі в 1983, 87 та 91 роках. Уряд Ярузельського, передчуваючи важкі часи, вимушений був йти на компроміси і поєднувати комуністичну ідеологію з пошаною до папи-поляка. Серед інших меркантильних розрахунків були тут, зокрема, надії на фінансову підтримку Польщі Заходом. «Співпраця» почалася з того, що на першій месі, яку відслужив у соборі Св. Петра новообраний Іван Павло II, були присутні представники уряду соціалістичної Польщі. Розпочалася навіть підготовка Конкордату — договору між Польщею та Ватиканом (Ватикан має конкордати з більшістю католицьких країн).
Історія організації та проведення першого візиту папи до Польщі (1983 рік) — то дійсний детектив за всіма канонами жанру. Наприклад, у змішаній церковно-урядовій комісії уряд представляла служба безпеки, а більшість польських журналістів, які висвітлювали візит, були працівниками цієї служби. Компетентні органи розробляли й контролювали найменші деталі сценарію, передбачали не тільки всі тексти і коментарі, але навіть ракурси зйомок. Так наприклад, більшість зйомок дозволялося робити тільки крупним планом — щоб було видно Папу, але не видно ту кількість людей, які його зустрічали, супроводжували й оточували. Теле- та кінооператорів умисне й винахідливо розміщали так, аби дерева або стовпи чи щось інше закривали те, що варто було знімати. Отець Станіслав розповів також, що всі рішення як важливі, так і дрібниці, приймалися тільки пізно вночі, після нескінченних узгоджень. Вельми болючими точками були, наприклад, зупинки Папи перед пам’ятниками страйкарям, на той час вже встановленими у різних провінційних містах Польщі. Особливо драматичною була історія першої зустрічі папи Івана Павла II з Лехом Валенсою та його родиною — десь в горах, після численних відмов та заборон... Загалом, система показала себе світу в усій своїй незбагненній красі.
Історія, яку розповів о. Станіслав, нагадала щось дуже знайоме — ті нескінченні дискусії, заклики, образи, протести проти візиту папи Івана Павла II, які маємо зараз у себе вдома. Не за комуністичного режиму, а на десятому році незалежності України.
ДО РЕЧІ
Міністерство закордонних справ України висловлюється проти загострення відносин між релігійними конфесіями в Україні у зв’язку з майбутнім візитом Папи Римського Івана Павла II. Про це заявив міністр закордонних справ України Анатолій Зленко, відповідаючи на запитання журналістів у понеділок у Києві, на семінарі для регіональних ЗМІ. «Нам хотілось би, щоб навколо візиту була гармонія, не створювалися протиріччя», — підкреслив він. У той же час, за словами міністра, «ми бачимо, що дедалі більше йдуть заяви від однієї з конфесій, яка навіть висуває якісь умови».
Міністр підкреслив: «Президент України має право запрошувати кого завгодно, і він запросив Папу Римського як главу держави» (Ватикан. — Ред.).
На думку А.Зленка, «нічого страшного» в критичних оцінках, що висловлюються у зв’язку з майбутнім візитом Папи Римського, немає. «Цю трудність ми подолаємо», — підкреслив міністр. При цьому він зазначив, що МЗС України робитиме все, щоб «візит Папи Римського в Україну пройшов на високому організаційному та політичному рівні». А.Зленко зауважив, що візит Понтифіка — то «специфічний візит, оскільки, з одного боку, це державний візит, а із другого — пасторський візит».
За словами міністра, очікується, що у зв’язку з візитом Папи Римського в Україну прибуде від 100 тис. до 200 тис. паломників у Київ та Львів, повідомляє Інтерфакс-Україна.
