«Пенсійна хвороба»

Вчені не виключають, що вже через півстоліття середня тривалість життя в окремих країнах світу становитиме 100 років. Про це свідчать результати дослідження вчених німецького Інституту ім. Макса Планка і британського Кембріджського університету. Згідно з науковою працею, за останні півтора сторіччя в окремих країнах світу максимальні показники звичайної тривалості життя збільшилися майже вдвічі, повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на українську службу радіостанції «Німецька хвиля». За їхніми даними, 160 років тому найбільше довгожителів було серед жінок у Швеції, які нерідко доживали до 45. На сьогоднішній же день на планеті найдовше живуть японки — в середньому до 85 років.

В Україні середня тривалість життя складає 74 роки у жінок і 62 — у чоловіків. Це означає, що ми займаємо «почесне» шосте місце з кінця, що прирівнює Україну до африканських країн. До того ж до оптимізму західних вчених вітчизняні ставляться вельми скептично, зокрема, заступник директора з наукової роботи Інституту геронтології академік АМНУ Геннадій Бутенко. За його словами, такі карколомні заяви робляться різними геронтологами та вченими, що працюють у сфері суміжних наук, вже протягом як мінімум сорока років. Згідно з деякими з них, у середньому сто років ми мали жити вже сьогодні, тобто на початку нового тисячоліття. Зараз же біологічна норма людини — 90 років, і основні зусилля фахівців мають бути направлені на те, щоб наблизити існуючі показники до потенціалу життя. Адже, згідно зi статистикою, 45% українських чоловіків не доживають навіть до пенсійного віку. У той час як у Японії цей показник знаходиться на рівні 13%. Поки не може допомогти й еліксир молодості разом із таблетками проти старіння, які, незважаючи на новітні технології, все ж залишаються надбанням фантастичної та казкової літератури. На сьогоднішній день, за словами, Геннадія Бутенка, можна говорити лише про те, що незабаром стане реально змінити природу людини таким чином, щоб вона стала старіти інакше. Цьому може посприяти повна розшифровка геному людини, яка пролунала в найближчі роки. Поки ж геронтологи можуть дати лише рекомендації, які з дитинства теоретично засвоїв кожний, наприклад, не шкодити своєму організму, тобто мити руки перед їжею і не вживати не вимиті ретельно овочі та фрукти, а також частіше посміхатися, що, за твердженням учених, продовжує життя як мінімум на декілька років.

З тим, що в передчасному старінні домінуючу роль грає психологічний чинник, згодна і доцент кафедри соціальної педагогіки КНУ імені Т. Шевченка Наталя Дем’яненко. Близько 65 років у всіх людей починається психосоціальна криза, яка полягає в адаптації до нового віку. В основному в цей переломний момент людина опиняється «за бортом» життя, і в неї прогресує «пенсійна хвороба». Остання полягає в тому, що, відірвавшись від звичної діяльності, людині похилого віку нічого не залишається, як гіперуважно прислухатися до свого організму, фіксувати в його роботі масу неполадок, а потім шукати їхні ймовірні наслідки у всіляких медичних довідниках. «Пенсійною хворобою» найчастіше, за словами Наталії Дем’яненко, страждає чоловіча стать, оскільки власна незапитаність ними сприймається набагато складніше.

Ліками проти «недуги» може стати можливість перекваліфікації цих людей на курсах, створених при кожному виробництві чи установі. Їхнє закінчення дозволило б людині похилого віку при бажанні перейти на більш легку роботу. А психологи, що там працюють, допомогли б уникнути травми, яку спровокувало пониження у посаді. Крім цього, на думку експерта, варто було б приділяти більше уваги формуванню культури похилого віку в нашій країні, тобто піклуватися про дозвілля людей похилого віку. Ідеальним прикладом тут, як проте і в багатьох інших питаннях, можуть стати західні країни, де популяризувалася мода і розваги виключно для немолодих.