...Пiд ногами

Ситуація, при якій найбагатші природні лікувальні ресурси Криму — а це понад 30 озер із лікувальними грязями, сотні джерел цілющої мінеральної води — нікому не належать, скоро піде в минуле. Президія Верховної Ради АРК рекомендувала Радміну Криму створити робочу групу для вироблення пропозицій щодо створення спеціалізованого гідрогеологічного режимно-експлуатаційного підприємства в формі господарського товариства «Кримлікресурси». Ця структура займатиметься питаннями збереження та експлуатації грязьових лікувальних озер Криму. За словами голови постійної комісії Верховної Ради АРК з питань рекреаційного, санаторно-курортного комплексів і туризму Євгена Михайлова, ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», яка, зокрема, є власником майна Сакської гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції, вже дала згоду на створення «Кримлікресурсів». Він зазначив, що створення «Кримлікресурсів» дозволить здійснювати часткове фінансування режимних досліджень за рахунок бюджетів різних рівнів, насамперед — за рахунок держбюджету в рамках програми розвитку Криму та Севастополя як державного і міжнародного курортного та туристичного центру, а також реально впливати на політику збереження та експлуатації грязьових лікувальних озер.

Використання кримської лікувальної грязі триває вже декілька сотень років. Однак досі в автономії не було створено системи відновлення і охорони природних лікувальних ресурсів. Iз 30 озер і сотень джерел використовувалося не більше їх десятої частини. До того ж намітилася тенденція до розтягнення цих ресурсів приватними структурами. Під час кризи курорту, з якого Крим лише починає виходити, окрім погіршення охорони намітилося й зниження професійного рівня грязелікування, знизилася кількість грязі, яка добувається, погіршився облік її використання, з’явилися спроби незаконного експорту кримських лікувальних грязей. Так, за даними Кримської агенції новин, відпуск лікувальної грязі кримськими санаторіями в 90-х роках минулого сторіччя впав із 12 тисяч тонн до 1,7 тисячі тонн. Починаючи з 2002 року у зв’язку зі збільшенням завантаження санаторіїв, які використовують лікувальні грязі, сталося збільшення її споживання — з 1,4 тисячі тонн до 2,8 тисячi тонн 2003 року. Сьогодні вартість 1 тонни лікувальної грязі становить 430—510 гривень. Основну частку її собівартості становлять режимні дослідження, експлуатаційні витрати і зарплатня персоналу. У цей час у Криму підтримується в належному стані та експлуатується лише одне (з понад 30!) грязьове озеро Сасик у Саках. Через безгосподарне ставлення до природних ресурсів деякі з родовищ переживають період деградації. Так, «про грязьове озеро Майнаки в Євпаторії сьогодні можна говорити лише як необхідність його реанімації, оскільки безсистемний і неправильний водний режим озера призвів до деградації лікувальних властивостей його грязі», — зазначив Євген Михайлов. А грязьове озеро Чокрак у Ленінському районі, ропа та лікувальна грязь якого містять навіть срібло, практично не освоєне, по-справжньому ним зараз ніхто не займається, не здійснюється моніторинг, не проводиться комплекс необхідних відновних робіт, зазначив глава комісії. Він твердить, що створення господарської структури для управління кримськими природними ресурсами є життєвою потребою.