Після всіх скандалів школярів вирішили тестувати мовою навчання

Такі зміни передбачає наказ Міністра освіти України від 24 січня цього року. Міністерство також виступило зі спеціальною заявою, в якій зазначається, що «поширена окремими ЗМІ інформація про проведення тестування українською мовою випускників шкіл із російською мовою навчання не відповідає дійсності». Очевидно, до цих ЗМІ міністерство відносить і газету «День», яка кілька днів тому опублікувала статтю «Всім кримським школам — незадовільно!». Міністерство повідомляє, що ним затверджений порядок проведення тестування, яким передбачено, що тести для зовнішнього оцінювання з кожного предмету проводяться Українським центром оцінювання якості освіти державною мовою. «Для учасників зовнішнього незалежного оцінювання, які отримували загальну середню освіту мовою національних меншин, за їхнім бажанням, у перехідний період (2008—2009 рр.) тести переводяться на відповідну мову, за винятком тесту з української мові та літератури. Міністерство освіти й науки України розцінює проведену акцію як чергову спробу спекуляції на тему так званого мовного питання, що не мали під собою реального грунту...»

Останнє твердження, однак, досить спірне. По-перше, для того, щоб уже 24 січня 2008 року міністр затвердив новий порядок проведення тестування, представникам кримської влади довелося проробити велику роботу, в тому числі на демонстрації в Сімферополі її учасники спалили опудало міністра Івана Вакарчука, який, як відомо, не погоджувався на проведення тестів мовою національних меншин. А з відповідним запитом до нього звертався голова Верховної Ради АРК Анатолій Гриценко і деякі народні депутати. Так, як повідомила «Дню» прес-секретар спікера Верховної Ради Криму Алла Горєва, на зустрічі голови кримського парламенту Анатолія Гриценка з прем’єром Юлією Тимошенко окремо розглядалося питання про обов’язкове тестування українською мовою всіх випускників шкіл для вступу у вищі навчальні заклади. «Прем’єр-міністр продемонструвала розуміння ситуації, що склалася для випускників кримської автономії після видання цього наказу. Вона розуміє, що в школяра, який пройшов весь загальноосвітній курс російською мовою, обов’язково виникнуть труднощі під час складання українською мовою зовнішнього тестування для вступу у ВНЗ країни, — зазначає прес-секретар. — Тому рішення з цього питання вже прийняте. Для кримського регіону питання вирішено позитивно».

Нагадаємо читачам, що в Криму понад 95% школярів отримують середню освіту російською мовою. За даними Міністерства освіти Криму, на півострові функціонує 555 шкіл із російською мовою навчання, шість шкіл з українською мовою навчання й 15 — із кримськотатарською. З урахуванням спеціалізованих класів, програму середньої школи українською мовою осягають лише 3,5% від загальної кількості школярів.

Тим часом, питання не таке просте, як здається, і зовсім ще не вичерпане. Українська мова є державною і в такому статусі вивчається в школах Криму з 1955 року, а з 1991 року існує офіційний період, який наданий школам Криму для переходу на навчання державною мовою, або хоча б на задовільне вивчення державної мови. Це завдання Міністерства освіти України в Криму не виконується, і кожного року кримські випускники не можуть впоратися з випускними іспитами, через що щорічно органи влади Криму звертаються в Київ із проханням дозволити складати іспит російською мовою, і тому навіть тим, хто може складати українською, доводиться здавати російською мовою. А тисячі випускників кримських шкіл, які не знають державної мови з вини своїх вчителів, виходять у світ із почуттям неповноцінності, бо відчувають труднощі зі вступом у ВНЗ України і з улаштуванням на роботу в установи, де документообіг здійснюється державною мовою.

Так, наприклад, з цієї причини нещодавно Комітет із науки Верховної Ради України розглянувши це питання, дійшов дещо інших висновків. Як повідомлялося, народний депутат Володимир ПОЛОХАЛО (Блок Юлії Тимошенко), голова парламентського комітету з питань науки й освіти, заявив, що «Днями в нас відбулося засідання комітету науки й освіти за участю ректорів провідних українських ВНЗ — Київського національного університету, Києво-Могилянської академії, Політехнічного інституту, а також ВНЗ Криму й Одеси. На засіданні були присутні лідери освітніх організацій, а також народні депутати всіх політичних сил і сам міністр освіти Іван Вакарчук. І жоден із представників, у тому числі Партії регіонів і Компартії, а також ВНЗ Криму й Одеси, не підіймали питань необхідності забезпечення тестування російською мовою», — стверджує Полохало. «6 лютого в нас відбудеться засідання, де ми розглядатимемо питання про підсумки 2007 року й плани на 2008 рік щодо тестування. І якщо це питання підійматиметься, ми знайдемо на нього адекватну відповідь. Але сьогодні жоден із представників науки й освіти Криму не підіймав його, — зазначає він. — І це означає, що всі ці мітинги — абсолютно спровокована акція й брудна політична технологія. Більше нас повинне хвилювати питання про деградацію якості освіти й підготовки школярів і ВНЗ Криму. За 15 років незалежності в Криму не проводився жоден нормальний аудит на тему, як там вчать дітей, і чи відповідає там освіта стандартам освіти України. На жаль, Крим перетворився в деградований з погляду освіти регіон», — зробив висновок народний депутат Володимир Полохало.

Більше того, якщо кримські школи не змогли якісно перейти на нормальне вивчення державної української мови за 53 роки (!), то ще дворічного (на 2008 і 2009 роки) перехідного періоду, наданого зараз Криму Міністерством освіти й науки України, буде відверто недостатньо, і вже інші політичні сили (але не самі школи й Міністерство освіти Криму) 2010 року піаритимуться на тому, що проситимуть міністерство дозволити кримським випускникам здавати тести російською мовою? Чи за цей час ситуація зміниться кардинально?

КОМЕНТАР

Валерій ЛАВРОВ , міністр освіти і науки Автономної Республіки Крим:

— Звичайно, в перехідний період у два роки нам важко буде перевести школи на іншу мову навчання. Проте я вважаю, що нинішнього року в нас уже значно збільшиться кількість випускників, які здають тести державною мовою. Наступного року їх буде ще більше. Таким чином, якщо обов’язковість тестів державною мовою не буде скасовано, ми зможемо поступово збільшувати кількість випускників, які досконало володіють державною мовою. Проте ми вважаємо, що цей перехід має бути поступовим і не насильним.