Платити до бюджету зобов’язали всіх
Конституційний Суд залишив спільні підприємства без пільгУчора Конституційний Суд України визнав законним ухвалу Верховної Ради про скасування пільг для підприємств з іноземними інвестиціями. 11 суддів проголосували «за», 3 — «проти». Ухвалу було прийнято за позовом Кабінету Міністрів.
Ці пільги було затверджено 1992 року, і доповнено 1993-го, причому закон гарантував їхнє збереження протягом 10 років. Іноземні інвестори отримували переваги при ліцензуванні та сертифікації, а також отримували право на відшкодування ПДВ з товарів, що ввозяться для власних потреб. Наслідком закону стало поголовне створення СП українськими підприємцями з метою ухилення від податків. Це давало можливість заощаджувати великі суми на зовнішньоторговельних операціях. Ті, хто не працював за цією схемою на високоприбуткових ринках, просто не витримували конкуренції. Зокрема, це стосується українського ринку нафтопродуктів.
У лютому 2000 року Верховна Рада вирішила пільги скасувати й ухвалила закон «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності». Закон проголошував рівність в оподаткуванні вітчизняних підприємств і СП. Але до вчорашнього дня іноземні інвестори цю ухвалу оскаржували в судах, і небезуспішно. Їхнi позови задовольнялися на тій підставі, що закон 2000 року прямо не скасовував закон від 1992-го. Також суди часто посилалися на міжнародні договори, ратифіковані Україною, якими декларується підтримка іноземних інвесторів.
Створенням «штучних» СП шляхом перекачування капіталу за кордон і назад у грудні минулого року зацікавилася Рада національної безпеки та оборони. Секретар РНБО Євген Марчук не виключав причетності до цієї схеми політиків. «Те, що дiялося зі спільними підприємствами, варте спеціального вивчення», — заявив Марчук, і, очевидно, це вивчення зараз і триває. Те, що в парламенті є лобі, що обстоює інтереси спільних підприємств, довів ще в березні 2000 року факт збору 53 підписів депутатів під вимогою визнати скасування пільг неконституційним.
Тим часом, для держскарбниці вартість митних пільг для СП перевищила 1 мільярд гривень на рік, і саме це змусило Кабмін звернутися до Конституційного Суду. Раніше спроби домогтися від КС тлумачення законів у цій сфері робили іноземні інвестори та група з 53 народних депутатів, але обидва рази суд відповідав відмовою, вважаючи це питання таким, що не перебуває в його компетенції. Кабмінові вдалося сформулювати запит так, що суд уже не зміг «відкрутитися». Позов вимагав «офіційного тлумачення норм законодавства, що стосуються державних гарантій захисту іноземних інвестицій і їхньою дією у взаємозв’язку iз Законом України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності».
Для вивчення «взаємозв’язку» судді в грудні зверталися за роз’ясненнями до Президента Кучми й тодішнього першого Заступника Голови Верховної Ради Віктора Медведчука. Обидва пред’явили аргументи на користь того, що пільги мали втратити чинність ще два роки тому»,— заявив учора суддя КС Володимир Іващенко, який вів цю справу. Поки позов Кабміну розглядався, Верховна Рада внесла зміни в усі нормативні акти, що передбачають пільги для СП, і 4 січня Президент цей закон підписав. Окремим пунктом у законі було сформульовано заборону судам повертати пільги підприємствам з іноземними інвестиціями.
Щоб скасування пільг не призвело до різкого зростання цін на нафтопродукти, прем’єр Анатолій Кінах уже створив спеціальну комісію, до якої увійшли основні нафтотрейдери. За січень бензин в Україні подорожчав на 8—15% у залежності від регіону. «Тепер всі повинні платити»,— заявив перший заступник держсекретаря Міністерства економіки Ігор Шумило. За його словами, підприємства, які на підставі ухвал судів ухилялися від податків останні два роки, тепер не зможуть вимагати відшкодування ПДВ.
Ухвала Конституційного Суду є остаточною, й оскарженню не підлягає. Хоча Ігор Шумило не виключає, що юристи, які працюють на спільні підприємства, можуть знайти певні лазівки й у тексті ухвали КС. «Треба ще трохи почекати й уважно почитати документ», — говорить перший заступник держсекретаря Міністерства економіки. Проте, скоріше за все, у цій справі крапку вже поставлено.