Похорон і... кохання

Це спільний творчий проект Молодого театру, Посольства Франції в Україні та Французького культурного центру. В основу вистави покладено популярну п’єсу сучасного французького драматурга Ремі Де Воса «JUSQU’A CE QUE LA MORT NOUS SEPARE» («Доки смерть не розлучить нас»), український переклад якої здійснила Неда Неждана. Режисер-постановник — Крістоф Фьотріє (Франція), сценографія Володимира Карашевського, художник по костюмах — Лариса Чернова, музичне оформлення здійснив Сергій Шарлай. Головні ролі виконують три актори Молодого театру: Кирило Бін (Симон), Вікторія Авдєєнко (Мадлен, його мати) та Римма Зюбіна (Анна). За жанром «Поки мама не прийшла» — чорна комедія: головний герой приїжджає на похорон до бабусі. Дома він не був довгих десять років, і раптом дізнається, що досі його тут чекає кохана дівчина. Поховання, заручини, смерть і любов — все накрутилося в один клубок цієї історії... У чорному гуморі вистави з елементами трагікомедії сміх і сльози йдуть поруч...

— Ремі Де Вос — дуже популярний драматург, автор близько двадцяти творів. Наприклад, його п’єса «Доки смерть не розлучить нас» іде на кількох сценах Франції, а в Україні глядачі її побачать вперше, — сказав «Дню» Крістоф ФЬОТРІЄ. — У своїх п’єсах Ремі ставить глибокі питання, і саме цим, як на мене, він схожий на Маріво (П’єр Карле де Шамблен де Маріво — французький драматург і романіст XVII ст., сприяв звільненню французької драматургії від канонів класицизму, створив новий театральний жанр, вніс у драматургію витонченість, легкість і ліризм сюжету, образність, віртуозну вишуканість мови — так званий маріводаж, використовуючи у своїх творах прийоми італійської народної комедії дель арте. — Т.П.). У виставі «Поки мама не прийшла» ми з акторами ставимо публіці прості та водночас дуже складні запитання: «Чи існує кохання?», «Що ми маємо на увазі, коли говоримо про любов?»... Стилістика драматурга дозволяє такі запитання ставити легко, з гумором, і я сподіваюсь, що після нашої вистави український глядач знайде для себе деякі відповіді.

До речі, репетиційний період тривав усього місяць, і це можна назвати театральним рекордом. Спільну мову франко-українська творча команда знайшла швидко, а що ж у них вийшло — глядачі та критики побачать, завітавши 12 та 13 лютого на прем’єру до Молодого театру.

ДОВIДКА «Дня»

Крістофа Фьотріє преса називає «мандрівним режисером». Він народився у Франції, вчився на режисера в Мюнхені, а на актора — в Женеві. Маршрут його театральних постановок проходить через Португалію, Швейцарію, Францію, Німеччину, Казахстан, Китай, Росію. З 1993 року Крістоф здійснив постановки в Москві, Томську, Казані та Нижньому Новгороді. Серед авторів, до творчості яких він звертався у театральних виставах, — Бернар-Марі Кольтес, Жан-Батист Мольєр, Ежен Іонеско, Джеймс Джойс, Ежен Лабіш, Блез Сандрар, Даніїл Хармс, Валер Новаріна і Джалаледдін Румі (у творчому доробку режисера більше тридцяти постановок).