Поки не дуже «смарт»

«Нещодавно до мене приїздили колеги з Німеччини та зробили цікаве для них фото: старий іржавий компостер та новий валідатор. Писали, що це, як дві епохи зустрілися», — розповів «Дню» Дмитро БЕСПАЛОВ, експерт із транспортного планування.

Кияни ж чекають, коли епоха новітніх технологій остаточно переможе, а запроваджений електронний квиток у громадському транспорті почне діяти абсолютно на всіх його видах, смарт-картки продаватимуть скрізь, а не в певних місцях, кондуктори будуть добре обізнані з новаціями, а картка спрацьовуватиме під час кожного прикладання до валідатора, щоб не доводилося несподівано шукати готівку.

ОЧІКУВАННЯ

Киянам доволі довго обіцяли запустити е-квиток. Остання обіцянка була в листопаді минулого року. Та лише 28 лютого 2019-го Київрада затвердила правила використання електронного квитка в пасажирському транспорті столиці. По-перше, це спростить життя містянам. Адже маючи одну транспортну картку в гаманці, можна легко пересуватися містом на громадському транспорті, ще й заощаджувати кошти на оплаті поїздок.

По-друге, це допоможе комунальному підприємству «Київпастранс» точно рахувати пільговиків та отримувати відповідну компенсацію від міста. Навіть міністр інфраструктури Володимир ОМЕЛЯН раніше зазначав, що готівка від пасажирських перевезень у громадському транспорті — це мільйони гривень на день, значна частина яких зникає невідомо куди. А так місто отримає детальну статистику щодо використання пасажирами міського транспорту і зможе більш ретельно працювати над проблемою оптимізації транспортних шляхів та періодичності руху транспортних засобів, наголошував міністр.

РЕАЛІЇ

Поки картинка далеко не ідеальна. Крім скарг містян, що смарт-картка недосконала, працівники «Київпастрансу» обговорюють у соціальних мережах затримку заробітної платині. А керівництво підприємства в коментарях журналістам пояснило, що причина саме в електронному квитку. Як коментували в «Київпастрансі», виплачують зарплати лише за лютий — через впровадження нової автоматизованої системи оплати проїзду і неповну компенсацію за перевезення пасажирів пільгових категорій за «Карткою киянина».

До речі, впровадження системи обійшлося місту в 400 мільйонів гривень. На ці гроші для КП «Київпастранс» закупили півтори тисячі комплектів валідаторів естонської фірми Ridango, 300 зчитувальних пристроїв для контролерів і програмне забезпечення. Також у вартість увійшли послуги з монтажу обладнання.

За рішенням Київської міської державної адміністрації, приватні перевізники також мають перейти на єдиний електронний квиток до кінця 2019 року. Вони купуватимуть валідатори та підключатимуть їх до системи власним коштом. Утім, чи захочуть перевізники вкладати в це власні гроші?

ТРИ ПРЕТЕНЗІЇ ЕКСПЕРТІВ

Поки фахівці з транспортного моделювання називають електронний квиток у Києві електронним компостером. Дмитро Беспалов пояснив «Дню» причини: «Перша претензія до системи, що впроваджується, така, що Київ знехтував нагодою зробити її за рахунок інвестора. Це один із небагатьох таких потенційних проектів, які можна зробити в транспортному плануванні. Жоден інвестор не дасть гроші, приміром, на будівництво шляхопроводу на Шулявці, а от на систему, що збирає гроші за певний відсоток, можна було б розраховувати. Київ це впровадив за власний кошт».

Друга претензія експерта полягає в тому, що Київ знав, яке саме обладнання треба купувати, в технічному завданні були чіткі параметри приладів, однак, інші просто не розглядалися. «Тобто, місто просто домовилося про певну конфігурацію обладнання та його придбало», — продовжує Дмитро Беспалов.

Третя проблема — Київ купив обладнання, коли програмне забезпечення ще не було готове. Тому, за словами Беспалова, ми сильно запізнюємося з впровадженням електронного квитка, він мав з’явитися набагато раніше.

ОСУЧАСНЕНИЙ КОМПОСТЕР

Водночас наш співрозмовник бачить кілька переваг у київській історії з електронним квитком. Так, змусити пільговиків валідувати свої картки — дуже позитивний крок, адже для «Київпастрансу» це покращує облік, контроль і фінансове планування. На «п’ятірку» Київ впорався з маркетингом смарт-картки. Дмитро Беспалов зазначає, що її дизайн подобається іншим містам України. Не беремо до уваги, в скільки це обійшлося столиці.

«Але транспортний квиток ще немає ознак системності, він не працює в усьому транспорті. Поза бортом — приватні оператори, а це друга за пасажирообігом система в Києві після метрополітену. Тому мати картку транспорту — це не гарантія, що лише з нею можете обслуговувати свою мобільність», — коментує Дмитро Беспалов.

«Щодо «Київпастрансу», то в нього немає необхідності бути дуже ефективним у плані менеджменту, бо місто все одно закриє дірки його фінансування, — додає експерт. — Чому звинувачують саме електронний квиток (у затримці зарплат.          — Ред.), я не розумію. Але якщо в Києва не було коштів на цю систему, то чому це не зробили за рахунок інвестора, який би вже все це встановив, і це була б найкраща системаву світі».

Попри всі недоліки, фахівці вірять, що смарт-картки себе виправдають. Кияни мають набратися терпіння, а якщо бачать якісь порушення — сміливо повідомляти про це міській владі, як радить Беспалов, хоча б на гарячу лінію «15-51».

«До міста є багато питань, зокрема, чому це не інвестпроект, але розуміємо, що хтось якийсь відсоток грошей хоче відмити. Проте місто робить важливу та складну роботу, воно змінює систему, яка працювала багато років, — вважає Дмитро Беспалов. — Це відбувається не так швидко, як хотілося б. Проте Київ налагодить систему, тобто безготівкова опція оплати в нас таки з’явиться. Це шлях по діагоналі, але в правильному напрямку, і його можна вирівняти. Для цього маємо відійти від орієнтування на разові поїздки, а перейти на стимулювання містян купувати квартальні та річні картки. Ідея в тому, щоб транспортна картка була в гаманці в кожного киянина. Доки цього не буде, це справді компостер».