Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Правда — мов кара

Виставу «Солодка Даруся» висунуть на здобуття Шевченківської премії
25 листопада, 00:00
ВИСТАВА «СОЛОДКА ДАРУСЯ» ПОЄДНУЄ ФОЛЬКЛОР І СУЧАСНІСТЬ, МЕТАФОРИЧНІСТЬ І ВИРАЗНУ АКТОРСЬКУ ГРУ / ФОТО З АРХІВУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО ТЕАТРУ ІМ. І. ФРАНКА

У Києві 1 і 2 грудня на сцені Молодого театру пройдуть гастролі Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. І. Франка. До уваги публіки буде представлено найбільш резонансну виставу їхнього репертуару — «Солодку Дарусю», поставлену за однойменним романом Марії Матіос (автор інсценування і режисер — Ростислав Держипільський). Це спільна робота випускників Прикарпатського університету ім. В. Стефаника та їхнього керівника курсу, а з недавнього часу й директора театру — Р. Держипільського. Над створенням сценічної версії також працювали: львівська актриса, збирачка фольклору Наталка Половинка та хореограф Андрій Кирильчук.

Жодного глядача не залишить байдужим історія сільської божевільної та «Божої жінки» Дарусі, прозваної «Солодкою». Провідниками сюжету, як і в романі, слугують місцеві пліткарки — Марія та Варвара (одна співчуває героїні, а інша лихословить): 10-річною дівчинкою, ненавчена брехати, Даруся розповіла емгебісту, що батько віддав продукти «лісовим братам» з УПА, і за це отримала нагороду — льодяник. Правда дитини стане покаранням для всієї їхньої сім’ї: батька заарештовують, матір покінчує життя самогубством, а Даруся від горя божеволіє і німіє. Відтепер сам вигляд цукерок викликає у неї напади сильного головного болю, а особиста трагедія героїні стає ілюстрацією історичних, часом кривавих подій, що відбувалися в Західній Україні, — конфлікту між радянською владою та військами УПА... Ця сімейна сага передає істинний дух епохи, що минула, «рідні плями» якої досі заважають деяким нашим сучасникам сприймати нещодавню історію без купюр та ідеологічної зашореності. Вистава зачіпає питання про правду й гріх, любов і ненависть; розповідає про розпад «зв’язку часів», що призводить до глобальних катастроф у душах людей.

У постановці «Солодкої Дарусі» етнографія органічно поєднується з сучасною стилістикою. Старовинні гуцульські танці й автентичні костюми стають канвою й тлом, розповідаючи про трагедії ХХ століття, що лавою прокотилися по долях людей. Головні ролі виконують: Галина Баранкевич (Даруся), Андрій Іванюк (Іван Цвічок), Снежана Винарчук (Матронка), Роман Луцький (Михайло), Надія Левченко (Марія), Олеся Пасічняк (Варвара), Олексій Гнатковський (Дідушенко), Андрій Фелік (Емгебіст) і Ярина Стринаглюк (Дівчинка Даруся).

Нагадаємо, першими роман Марії Матіос поставили в Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. Ольги Кобилянської (режисер Людмила Скрипка), але та вистава викликала різні думки у публіки (див. «День», №186 за 2008 рік). А ось версія івано-франківців високо оцінена критиками. Ця постановка всього рік тому з’явилася в афіші театру, але вже побувала на кількох фестивалях, зокрема, на «Коломийських представленнях», «Мазепі», «Вересневих самоцвітах», а на «Прем’єрах сезону» вистава отримала кілька призів — як «Краща вистава», «Краща режисура», «Краща жіноча роль», «Краща чоловіча роль» і «Краще візуальне рішення». Наступного року івано-франківці збираються зі своєї «Солодкою Дарусею» на гастролі до Польщі. А ще вистава номінується на Національну премію України імені Т.Г. Шевченка (нині її автори є наймолодшими номінантами за всю історію цієї найпрестижнішої премії нашої країни).

ЦИТАТИ З ВИСТАВИ:

Слова можуть робити шкоду

Слабі на голову — то Божі люди

Ніколи не зарано думати про завтра

Люди не люблять тужити, вони взагалі нічого не люблять

Нікому не є так погано, як нашим ворогам, коли нам добре

Жоден сатана не має такої сили, як прості люди у час заздрості, ненависті й помсти

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати