Правове невігластво

Росія збирається зробити жорсткішим порядок міграційного обліку українців на її території. Вона планує зменшити термін постановки українських громадян на обов’язковий облік від 90 до 3 днів. Такий крок суперечить положенням двосторонньої угоди 2004 року, якою передбачався 90-денний термін. Представник Міністерства закордонних справ України Андрій Дещиця заявив, що Київ готовий у відповідь ввести принцип реєстрації російських громадян. У свою чергу прес-секретар Федеральної міграційної служби Росії Костянтин Полторанін відповів, що 1 січня 2007 року в Росії набрали чинності нові правила, що скасували поняття «реєстрація» іноземних громадян, але ввели певний порядок міграційного обліку. «Донедавна між Росією й Україною була угода, що давала українським громадянам преференції в питаннях реєстрації в РФ. Наша позиція полягає в тому, що іноземні громадяни, що приїжджають у Росію, повинні бути в рівному становищі — будь-то громадяни України, США, Великої Британії або Киргизії», — додав Полторанін.

КОМЕНТАР

Олександр СУШКО, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України:

— Дійсно, українці знаходились у привілейованому становищі порівняно з іншими іноземцями і навіть, якщо йдеться про Москву, по відношенню до іногородніх. Останні в Москві за Лужковськими правилами повинні були вже давно реєструватися — а українці мають право перебувати там до 90 днів. Такі привілейовані права українців давно викликали невдоволення як на рівні МЗС Росії, так і на рівні влади Москви, яка змушена керуватися цією угодою. До того, що угода буде переглядатися в бік погіршення ситуації для українців, вела вся логіка російської міграційної політики, яка постійно стає все більш жорсткою. Це питання неодноразово піднімалося і в 2005, і в 2006 році. Для мене дуже дивно, яким чином російська сторона ставиться до міжнародних договорів. Згідно внутрішнього законодавства та Конституції як України, так і Росії належним чином ратифіковані міжнародні договори є частиною національного права, вищою за статусом, ніж національне законодавство. І тому офіційне апелювання, як-от коментар Полтораніна, що мовляв, ця угода втратила силу, тому що в Росії з початку цього року вступило в силу інше міграційне законодавство, на мою думку, є правовим невіглаством. Міжнародна угода має вищий статус, ніж внутрішнє законодавство. Це маніпулювання положеннями різних взаємно суперечливих нормативно-правових актів з метою зміни правил перебування громадян України на території Росії, здійснене в односторонньому порядку. Тому що якби це чесно робилося, то мало бути одне з двох рішень: або одностороння денонсація угоди з боку Росії, або пропозиція з російського боку внести зміни до угоди. Але ні те, ні інше не було зроблено.