Президент вимагає нагляду

Учора, виступаючи на міжнародній науково- практичній конференції «Проблеми розвитку іпотечного ринку та шляхи їх розв’язання», Президент України Леонід Кучма заявив, що система банківського нагляду вимагає кадрових змін.

Президент, як повідомляє УНІАН, висловив здивування з приводу того, що люди, «причетні до банкрутства банка «Україна», працюють в керівництві Національного банку» і зазначив: «Відповідь зрозуміла, хто довів банк «Україна» до цього. На його думку, «в Україні банківською системою ніхто не займається, ніхто не займався раніше й не займається сьогодні».

Президент, схоже, вже визначився в перманентній суперечці НБУ — уряд. «Уряд вважає, що цим питанням має займатися Нацбанк, а Нацбанк цією проблемою не займається», — сказав Л.Кучма й охарактеризував систему банківського нагляду як «слабку», «підтвердженням чого є банкрутство банку Україна». Назвавши це банкрутство «трагічною подією», Президент зазначив, що його можна було б уникнути, «якби була система банківського нагляду».

Тим часом, зовні ця система виглядає непричетною до «України», а люди, які її очолюють (начальник Генерального департаменту банківського нагляду Олександр Киреєв і начальник департаменту інспектування й моніторингу банків Віктор Зінченко), якщо й мали стосунок до «України» за часів покійного Вадима Гетьмана й навіть ставили свої підписи на засновницьких документах банку, то після 1992 року в ньому вже не працювали й не є сьогодні його акціонерами. Колишній голова правління «України» Віктор Кравець нині займається в Нацбанку платіжними системами й до контролю за банками не має стосунку. В.Зінченко, зокрема, сказав «Дню»: «Душа, звичайно, болить за те, що сталося в цьому банку, тому що... після нас усе руйнувалося. Ми докладали про це ще 1998 року, коли проінспектували банк спільно із зарубіжними фахівцями... і побачили результати прийняття нав’язаних банку непрофесійних рішень».

Президент бачить шляхи відродження й підйому банківської системи України ще й у розвитку іпотечної справи та сподівається, що парламент «виправить ситуацію» з розвитком ринку іпотеки в країні. Глава держави вважає за необхідне «привести в дію» економічні та правові основи для іпотечного кредитування та максимально практичної його віддачі. Важливість ринку іпотеки визначається також тим, що це питання «зачіпає банківську сферу й бюджет», зазначив Л.Кучма. Основним джерелом інвестування в іпотечному кредитуванні, за його словами, має стати приватний капітал. Президент зазначив, що сьогодні 82% банківських коштів належить приватним підприємствам і населенню, однак інвестиційні можливості підприємств «ще дуже обмежені».

Українські комерційні банки неодноразово зверталися до Нацбанку з проханням збільшити обсяги довгострокового рефінансування й розширити інструменти, які можуть виступати заставою, пов’язуючи зі змінами правил рефінансування можливість активізації кредитної діяльності банків. Після наради у Президента (26 листопада) становище почало мінятися. Уряду та Нацбанку було доручено врахувати пропозиції, що прозвучали на нараді. За підсумками наради Нацбанк вжив заходів для збільшення грошової пропозиції та зростання монетизації економіки, яка все ще недостатня й, на думку уряду, є однією з перешкод для нарощування оборотів реального сектора.

Коментуючи зниження Нацбанком ставок рефінансування та норм резервування для комерційних банків, керівник групи радників голови Нацбанку Валерій Литвицький зазначив, що при визначенні нових норм обов’язкових резервів Нацбанк віддав перевагу довгостроковим коштам, залученим комерційними банками. Основною загрозою ціновій стабільності радник глави НБУ назвав зволікання з процесом ухвалення державного бюджету й популістські спроби погіршити в ньому співвідношення прибутків і витрат. Він наголосив, що Нацбанк уважно відстежуватиме ситуацію, й нагадав про досвід і спеціальні інструменти НБУ для управління ліквідністю банків.

Експерти Асоціації українських банків також вважають, що зниження Нацбанком норм формування обов’язкових резервів дасть можливість спрямувати вивільнені від резервування дешевші кошти для кредитування економіки. Зокрема, як повідомив Інтерфакс-Україна заступник голови правління Укрінбанку Олександр Хмелевський, банк спрямує вивільнені кошти на збільшення портфеля активних операцій, і передусім кредитних.