Про історико-правову оцінку...

Інформаційним майданчиком для висвітлення теми «Депортація кримських татар: історичні й правові оцінки» став 15 липня прес-центр Служби безпеки України. Тема, яка заслуговує не тільки на історико-правову оцінку, але й на суспільно-політичну, була порушена ще на початку липня Віктором Ющенком. Президент доручив главі СБУ Валентину Наливайченку і Генеральному прокурору Олександру Медведьку порушити кримінальну справу за фактом незаконного виселення кримськотатарського народу й інших народів з території Криму 1944 року. Відтоді СБУ і ГПУ встановлюють і опитують свідків, а також збирають і вивчають документи про злочини тоталітарного режиму 1944 року. Як відомо, 22 травня, СБУ після розслідування обставин трагедії спільно з Генпрокуратурою та Інститутом національної пам’яті, керуючись міжнародними конвенціями з прав людини, порушила кримінальну справу за фактом здійснення геноциду в Україні 1932—1933 років.

У цьому випадку, за словами заступника глави СБУ Миколи Герасименка, ще 1989 року, а потім 1991 року, Верховна Рада СРСР своєю постановою чітко назвала дії радянської влади щодо депортації 1944 року «злочинною». Більше того, на думку голови Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемільова: «Для кримських татар депортація 1944 року стала другою великою трагедією після 1783 року, коли Крим було захоплено російськими військами. Злочин в кінці Другої світової війни можна кваліфікувати як геноцид — переселяли і знищували не тільки народ, але і його культурну спадщину. Безумовно, має бути проведено ретельне розслідування й, у кінцевому підсумку, відбутися судовий процес. Мова не йде про покарання винних, їх вже багатьох немає в живих, але якщо ми правова держава, ми маємо дати правову оцінку даному злочину. Практичним же значенням стане оздоровлення політичного клімату на території Криму й усієї України».

Проте проблема в дослідженні даної трагедії полягає в недоступності архівів того часу, велика частина яких зберігається в Росії, а також у країнах Середньої Азії. Про це повідомила експерт Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень (Москва), представник комісії з вивчення геноциду кримських татар при Меджлісі Гульнара Бекірова. Українських архівів поки недостатньо для порушення кримінальної справи, але ті, які зберігаються в Галузевому державному архіві при СБУ вже розсекречуються, а частина з них була представлена на круглому столі. В цьому напрямі фахівцями ведеться робота, і як тільки виникне достатньо підстав для порушення кримінальної справи, вона обов’язково буде заведена. Крім того, директор архіву Володимир В’ятрович у чергове підтвердив, що до російської сторони вже неодноразово зверталися з проханням про доступ до їх архівів, але поки безрезультатно. Тепер з таким же проханням планується звернутися до спецслужби Узбекистану.

«Важливою складовою в розвитку розслідування справи депортації 1944 року має стати постійна політична воля, — в цьому впевнений заступник голови Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров, — яка, в свою чергу, має бути оформлена за допомогою закону». Також, пан Чубаров підтримав колегу Гульнару Бекірову в тому, що потрібно звернутися до інших країн для того, щоб вони надали нам свої архіви щодо даної трагедії. Мало того, визнання суспільством даної трагедії й уникнення будь-яких спекуляцій на цю тему, також станеться тільки через оформлення законом. На підтримку ж правильності дії української влади можна пригадати нещодавнє рішення ОБСЄ, яким воно прирівняло сталінізм до нацизму.