Про користь «поштових голубів»...

На нещодавній прес-конференції директора Світового банку по Україні та Білорусі Луки Барбоне, присвяченій підсумкам його лютневого візиту до Києва, йшлося переважно про плани співробітництва з цією міжнародною фінансовою організацією. Серед безлічі однотипних запитань про розміри кредитів і терміни їх надання було одне «із цікавинкою», хоч і «не за темою». Журналістка попросила Л.Барбоне прокоментувати появу в українському тижневику «2000» напередодні приїзду в Україну директора департаменту МВФ Джона Одлінга-Смі стенограми телефонної розмови, яка нібито відбулася між Одлінгом-Смі та представником компанії «Прайсуотерхаус Куперс». (У бесіді йшлося про вибіркове обнародування результатів аудиту Національного банку. — Ред. ). У відповідь прозвучало таке: «Можливо, нині дуже багато електроніки у всьому світі. Я не хочу відповідати. Я не бачив цю статтю і тому не можу… не знаю. І якщо ви побачите якісь записи моїх розмов із моїми друзями, то, будь ласка, дайте мені знати».

Не задовольнившись відповіддю, кореспондент попросила дати моральну оцінку появі таких публікацій, що грунтуються на прослуховуванні чиїхось розмов. На це Л.Барбоне дипломатично зауважив, що не був би радий появі таких матеріалів, пов’язаних iз його ім’ям. І не без гумору розвинув далі цю думку так: «Безумовно, приватні розмови мають бути приватними розмовами, і я не знаю, чому це може бути можливим (прослуховування. — Ред. ). Я був би дуже засмучений, якби я розмовляв по телефону, а хтось потім опублікував мою розмову. Мені здається, що це є певним уроком, і тепер уже ми важливі інформації не пересилаємо електронною поштою, бо знаємо, що це може бути перехоплено. І, можливо, скоро ми почнемо знову посилати поштових голубів».

Дозволимо собі все-таки засумніватися в непоінформованості пана Барбоне щодо публікації в «2000», адже він не став цікавитися, про що ця стаття, а відразу почав вести мову про електронні засоби звукозапису. Непрямо це підтверджує існуючу думку про те, що і МВФ, і Світовий банк чудово обізнані про всі перипетії навколо аудиту Нацбанку, але передбачливо утримуються від коментарів.

А за ідею з поштовими голубами дякуємо! Вона може виявитися для нас рятівною в дні, коли конфіденційність інформації в Україні, на жаль, більше не в пошані. Судячи зі слів Л.Барбоне, іноземці, які працюють в Україні, з усього цього вже отримали «урок». А ми?

КОМЕНТАР

Доктор економічних наук Олександр САВЧЕНКО:

— Нагадаю, що нас відвідав Світовий банк і Міжнародний валютний фонд. Міжнародний валютний фонд — організація більш ідеологічна, задає тон в переговорах між країнами і цими інституціями. Світовий банк — організація більш прагматична і націлена на кредитування уряду під виконання конкретних зобов’язань. Міжнародний валютний фонд кредитує Національний банк під загальні макроекономічні передумови такого кредитування. На жаль цей приїзд закінчився не дуже гарним результатом, тому що МВФ, по суті, відклав на декілька місяців надання Україні чергового траншу. Світовий банк пообіцяв, що в принципі кредитна допомога буде надана Україні, але розпочне він свою діяльність у нас приблизно у травні місяці. Але я думаю, що буде ще декілька відвідин представників Світового банку з метою їх переконання, що Україна виконала всі зобов’язання. Хочу сказати, що головними передумовами кредитування є перше — це зняття 23% експортного мита на олію, сонячну олію, знижка цього експортного мита до 10 %. Це одна з головних передумов. На жаль парламент і уряд поки що не можуть вирішити цю проблему. Хоч експортери кажуть, що нам все одно, чи буде чи 20%, чи 30%, чи 10%, тому що вже знайдено шляхи як оминати ці бар’єри для експорту олії. І друга проблема більш складна —ми ще не все зробили в реструктуризації фінансового сектора. Мова йде про деякі проблемні банки, але це вже тема окремої розмови. Є ще деякі претензії як МВФ так і Світового банку до України. Традиційно Україна мало збирає коштів за спожиту електроенергію, це вже стало темою номер один. Факт залишається фактом — Україна поки що буде жити без кредитів, але, на щастя, платіжний баланс залишається позитивним. В Україні є надлишок доларів і тому принаймні найближчі декілька місяців держава може легко пережити таке затягнення з кредитуванням як Міністерства фінансів так і Національного банку. Варто відзначити, що вже, на мою думку, прийшов час кредитувати не стільки міністерство фінансів скільки конкретні інфраструктурні проекти. Наприклад такий, як заміну каналізаційної системи в місті Одеса чи в іншому місті. Це, в принципі, місія Світового банку. Це набагато важче зробити, ніж просто виділити гроші Міністерству фінансів, по суті, на поповнення бюджету для загальних витрат.