Про заяви Путіна і стимули для розвитку

Зона вільної торгівлі України з Євросоюзом може зашкодити економічним відносинам і кооперації з Росією. Про це вчора на прес-конференції за підсумками саміту АТЕС заявив глава Російської Федерації Володимир Путін. При цьому він зазначив, що приєднання України до зони вільної торгівлі з ЄС не віддалить нашу країну від Росії. І хоч би куди обидві країни рухалися, головне питання — «ціна цього шляху та його ефективності». При цьому російський президент висловився за те, що дві країни мають провести консультації на урядовому рівні перед ухваленням рішення про приєднання до зони вільної торгівлі з ЄС. «Це не іронія, ми запропонували провести на урядовому рівні такі консультації, щоб реально побачити всі плюси й мінуси розвитку наших відносин поза СНД», — підсумував він.

Як читати нинішню заяву Путіна після всього, що було сказано раніше? Про це «День» запитав голову Всеукраїнської спілки учених-економістів Олександра КЕНДЮХОВА:

— Якщо Росія запровадить додаткові митні бар’єри, то для України це буде відчутно. У першу чергу це позначиться у вигляді зростання негативного торгівельного балансу з Росією, а також — на торгівлі з іншими країнами-учасницями Митного союзу. Проблема ще в тому, що наявна вітчизняна виробнича база не дозволяє забезпечити позитивний торгівельний баланс з ЄС. На тлі жорсткої економічної політики з Росією збитки України від світової торгівлі зростуть. Але! Україна може нівелювати ці наслідки. Незважаючи на загострення торгівельних відносин з Росією, у нас є можливість створити на своїй території кращі умови для залучення міжнародних інвестицій. І таким чином формувати нову виробничу базу. Якщо цього не станеться найближчим часом, в майбутньому ми будемо постійно в програші від світової торгівлі. На мій погляд, загострення економічних відносин з Росією має стати для України стимулом для перетворення. Слід припинити захоплюватися інфраструктурними проектами й почати інвестувати в будівництво нових підприємств. Інакше прогресу не буде.

Консультації з Росією, безумовно, потрібні. Це діалог згладжування негативних емоцій сусідки у відповідь на рішення України підписати договір про створення ЗВТ з ЄС. У ньому важливо обговорити можливість відновлення роботи галузевих підприємств, що постраждали після розпаду СРСР від розриву технічного ланцюжка. Але на великі успіхи розраховувати не варто. За наявних економічних можливостей Україна постійно буде в ролі слабкішого партнера. Тому спочатку слід сформувати нову промислову базу, а потім думати, до кого приєднуватися. А так виходить, що, «доївши» залишки СРСР, тепер намагаємося з кимось інтегруватися. Це ілюзія правильного вибору. Хоч би куди Україна пішла, їй слід спочатку створити сучасне національне виробництво, яке забезпечить позитивний торгівельний баланс.