Гарячі теми:

Проблеми з географією

12 лютого, 00:00

Суперечливі почуття викликає реакція ведучого програми «Однако» (ГРТ) Михайла Леонтьєва на рішення Шевченківського суду з позову дружини В. Ющенка Катерини Чумаченко. Нагадаємо, що у квітні минулого року в своїй програмі М. Леонтьєв розповів про вплив на тоді ще прем’єра українського уряду В. Ющенка американських зв’язків К. Чумаченко. Нещодавно Шевченківський суд Києва постановив відшкодувати на користь дружини екс-прем’єра 2500 гривень, а також зобов’язав російського журналіста спростувати неправдиву інформацію в ефірі протягом 30 днів. У своїй відповіді, поширеній рядом Iнтернет- видань, пан Леонтьєв у розв’язній формі відмовився від виконання рішення суду, при цьому заявивши, що «такої держави, як Україна, немає й бути не може», а також що «українська держава не має жодних перспектив на здійснення свого суверенітету й потребує заступництва більш великої і культурної держави». Першими відреагували народні депутати, вимагаючи оголосити Леонтьєва персоною нон грата. Блок «Народний Рух України» виставив пікет перед будинком Посольства Російської Федерації у Києві. У пресі з’явився ряд гнівних публікацій з оцінками хуліганської витівки. Загалом, націонал-демократи отримали досить комічний — враховуючи тон висловлювання Леонтьєва — мотив у черговий раз поговорити про захист держави. Проте не додаючи зайвої ваги інтелектуальній силі геополітичних сентенцій Леонтьєва, варто зауважити: поява «синдрому Затуліна» у північного сусіда свідчить про те, що з іміджем України є проблеми. Ну а свій — дієвий — рецепт «нарощування» позитивного образу країни запропонував наш колега Дмитро Понамарчук у відкритому листі журналісту ГРТ, який отримав «День».

«Колего! Я з вами багато в чому згоден. Цілком безглуздо виконувати рішення суду й платити за право вільно висловлювати власні висновки на чию-небудь адресу.

Щодо Ваших поглядів на роль і місце в історії колишнього українського прем’єра Віктора Ющенка, то, в цьому випадку, зовсім не варто турбуватися. Особисто у мене є великий сумнів щодо його дієздатності...

Загалом, як я думаю, це проблема більше українських політиків. Зовсім непогано, що подібні проблеми підіймають зарубіжні журналісти, бо більшість українських колег чомусь вважають, що українські «святі» святіші за Папу Римського.

Щодо оголошення журналіста персоною нон грата, то тут я готовий вибачитися за наших політиків, які вважають, що за слово і думку журналістів треба піддавати обструкції.

Але, колего, в одному Ви дуже помиляєтеся. Україна — це більше, ніж Ваші уподобання або антипатії до деяких її рядових представників чи явищ.

Україна була, є і буде! Доти, доки були, є і будуть її громадяни, переконані в цьому. Незалежно від того, що Ви разом iз Павлом Івановичем Пестелем, до речі, на мою думку, також цілком несправедливо повішеним, стверджуєте зворотне. Річ тут не стільки в аргументації, скільки у світовідчутті людей, яке також не можна відкидати в тому політичному бруді, в якому вони вимушені жити. Як в Україні, так і в Росії.

Я запрошую Вас до Києва на дискусію в будь-якій формі і в будь-якому місці на Ваш вибір. Ви будете моїм гостем. Я покажу Вам, що таке Україна. Я впевнений, що після дискусії у вас вистачить мужності погодитися з моїми переконаннями. До зустрічі! Дмитро ПОНАМАРЧУК, вільний журналіст України»

Випуск газети №:

№27, (2002)

Рубрика

День України