Примусовий компроміс

Перший віце-прем’єр- міністр України Юрій Єхануров вважає вигідним для української сторони графік квартальних обсягів постачання російського газу 2001 року, передбачений підписаними урядами України та Росії минулої п’ятниці угодами «Про гарантії транзиту російського природного газу через територію України» і «Про умови резервного постачання та оплати російського природного газу на Україну 2001 року». Нагадаємо, що Ю.Єхануров абсолютно несподівано очолив українську «газову» делегацію. (Ні профільний віце-прем’єр Ю.Тимошенко, ні прем’єр В.Ющенко, який заявляв, що його «принижує» необхідність займатися ТЕКом, до Москви не поїхали).

У першому кварталі Росія постачатиме Україні 12,54 млрд. кубометрів, у другому — 4,27 млрд., у третьому — 2,815 млрд. і в четвертому — 10,375 млрд. куб. м газу, а загалом за рік — 30 млрд. куб. м. За словами Ю.Єханурова, російська сторона пропонувала рівномірне квартальне постачання газу по 7,5 млрд. кубометрів.

Цікаво, що 2001 року транзит російського газу через Україну збільшиться на 8,6 млрд. кубометрів і становитиме 124,6 млрд. кубометрів (проти 116 млрд. кубометрів, передбачених на 2000 рік). Поки транспортовано 89,1 млрд. куб. м, що на 1 млрд. менше запланованого. 1999 року через Україну було подано 119 млрд. кубометрів російського газу, 1997 року — 108 млрд., 1998 року — 114 млрд. Можна припустити, що на наступний рік, згідно з підписаними нещодавно угодами, Україна істотно знизила свої тарифи на транзит. Чи не в цьому джерело російської поступливості?

Інакше як пояснити, що раніше за максимум 119 млрд. куб. м транспортованого через свою територію газу Україна отримувала оплату в 30— 32 млрд. куб. м палива (1997— 1999 рр.), а наступного року — 30 млрд. «кубів» за вже 124,6 млрд. куб. м транзиту.

За версією Ю.Єханурова, з шести розходжень, які мали місце напередодні переговорів, з двох питань російська сторона пішла назустріч пропозиціям України, щодо двох інших українська сторона погодилася з російськими пропозиціями, два питання були вирішені шляхом компромісу. При цьому перший віце-прем’єр говорить лише про досягнення української сторони. Серед них він назвав зниження терміну виставляння акредитиву з 30 до 10 днів, зниження ставки за кредитами від LIBOR + 1% до LIBOR +0,5%. Крім того, за його словами, під час переговорів було «знято питання щодо цін». «Якщо почуєте, що десь звучала ціна $ 80 за якихось умов, то це питання було зняте. Ми його навіть не обговорювали», — сказав Ю.Єхануров. За словами Ю.Єханурова, оперативне керівництво та прийняття рішень з компромісних питань приймав сам прем’єр-міністр України Віктор Ющенко.

Тим часом віце-прем’єр РФ Віктор Христенко, який підписав минулої п’ятниці зі своїм українським колегою міжурядові угоди, прокоментував досягнуті домовленості російській газеті «Ведомости» дещо інакше. Він навів чималий список проблем, щодо яких поки не вдалося дійти згоди. «Проблему боргів ми поки винесли за дужки. Залишилася також текстуально не оформленою співпраця в нафтопровідному транспорті. Ще належить зістикувати позиції щодо трубопроводів «Дружба»—Адрія, Суходольна—Родiонiвська, Одеса—Броди.

Говорячи про газовi домовленостi, В.Христенко жорстко сформулював суть угоди про гарантії транзиту в Європу: «Нуль експорту з України, незалежно від того, російський це газ, туркменський чи свій» (незадовго до підписання угод В.Ющенко намагався наполягати на винятку із цього правила для фірм, що добувають український газ за договорами про розділ продукції).

Пояснюючи наслідки для України позаконтрактного відбору газу, що виливаються у випуск Україною в рахунок боргу цінних паперів — єврооблігацій України, В.Христенко розповів про те, на яких умовах це робитиметься. Зокрема, контрактна ціна газу — $ 80 за 1000 куб. м — в разі випуску паперів збільшується за рахунок купонної ставки й коригується на ставку дисконтування. Але ми цьому ($80), підкоряючись запевненням Ю.Єханурова, звичайно ж, не віримо. Цікавими є одкровення В.Христенка й щодо туркменського газу. За його словами, в «Ітери» вже є угода з Україною про транспортування через Росію. Вона підготовлена, але не могла набрати чинності без двох міжурядових угод, а тепер без контракту «Газпрому» з «Нафтогазом України» про прокачування газу в Європу. Технічний кредит в 1 млрд. куб. м на два місяці протягом року (сезонний кредит «на холоди»), за словами В.Христенка, надається в рамках 30 млрд. кубів, які «Газпром» поставить у рахунок транзиту. А резервний, або stand-by, кредит на 5 млрд. куб. метрів, також у рамках 30 млрд., виділяється в основному на той випадок, якщо Україна не витримає графіка платежів Ашгабата або, як уточнив російський віце-прем’єр, на ризики, пов’язані з постачанням туркменського газу. Але при цьому з туркменських 30 млрд. Росія страхує 5 млрд., але не більше за 1,5 млрд. «кубів» на місяць. Кредит надається за ціною $ 80 (знову не віримо!) за 1000 куб. м з частковою оплатою у формі акредитиву й розстрочки платежу. Причому $ 40 оплачується у валюті, а друга половина оформляється тими ж євробондами. «Перебір газу понад обсяг резервного кредиту, — сказав В.Христенко, — коштуватиме Україні — з урахуванням цін і процентних ставок — близько $160—170 за 1000 кубів».

На закінчення В.Христенко сказав: «Слід віддати належне Україні. З травня, коли ми активно вступили у фазу консультацій з урядом Ющенка, ситуація нормальна й поведінка партнерів адекватна характеру переговорів».

Ще б пак, росіяни щодо умов транзиту свого газу через нашу територію отримали все, що хотіли...