Пристрасті по архіву
Справжньою екскурсією у світ музики бароко став концерт «Шедеври з колекції Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України», що відбувся у Колонному залі національної філармонії.
Практично всі твори, що склали програму концерту, супроводжувалися у буклеті поміткою «в Україні виконується вперше». Це й недивно, адже партитури взято із славнозвісної колекції № 441 — бахівського архіву, що його колись вивезли з Німеччини, довгі роки зберігали у Києві, а нині він є предметом запеклих дискусій. Проте, якщо виходити із запевнень міністра культури Юрія Богуцького, у проблемі приналежності архіву (а це, до речі, понад 5000 документів) досягнуто компромісу. Рукописи, створені слов’янськими композиторами (достатньо назвати лише Дмитра Бортнянського та Максима Березовського), залишаться у Києві; для них спеціально буде створено новий фонд. До Німеччини, відповідно, відправиться спадщина західних митців, серед яких і 500 партитур Йоганна Себастьяна Баха. Схоже, що у музейній практиці це унікальне рішення — бо за всіма правилами категорично заборонено вилучати з архівів будь-які одиниці зберігання, переміщувати або розділяти колекції.
Що ж до власне концертної частини, то відбиток суто архівних борінь позначився й на ній. У київських меломанів була можливість почути прекрасних виконавців — камерний оркестр «Віденська академія» (диригент Мартін Хаселбек) та Віденський камерний хор. З найскладнішим барочним матеріалом — творами Йоганна Готліба Грауна, Дмитра Бортнянського та Карла Філіппа Еммануеля Баха — вони справилися дійсно блискуче. Однак, якщо оцінювати чисто емоційне враження від почутого, то ця музика, звичайно, багато в чому несла на собі відтінок своєї епохи. Дещо урочисті, дещо ліричні опуси чимось були схожі на пейзажні гравюри XVIII століття — обов’язкову, але не найбільш відвідувану частину будь-якої музейної експозиції. Більш «актуально», здавалося, прозвучала увертюра «Свято сеньйора» Бортнянського — але це вже справа особистих уподобань.
Так чи інакше, приємно, що Київ хоча б у цьому встановив міцні зв’язки з музичною столицею Європи. Адже сьогодні ідентична програма буде виконана у Відні, а згодом вийде компакт-диск iз кращими записами з київського та віденського концертів. Так чи інакше, поки ще існуюча колекція № 441 дає не одну можливість для наведення подібних музичних мостів.
