Психо, або Сімейні пристрасті
Автор назвав свій твір натуралістичною драмою. Пристрасті у ній дійсно розгортаються неабиякі. Психологічні баталії героїв призводять до трагічної розв’язки. Чому через 20 років шлюбу кохання подружжя стає жменькою попелу? У п’єсі Стріндберг явно знаходиться на боці Ротмістра (Петро Панчук), а його дружину Лауру (Вікторія Спесивцева) зображає владною інтриганкою, яка доводить чоловіка до смерті. Заради своєї мети — позбутися чоловіка і самій виховувати дочку — вона готова на виняткові заходи: визнати чоловіка божевільним. Лаура перетворює будинок на плацдарм бойових дій, використовуючи для цього Лікаря (Олексій Зубков), Пастора (Дмитро Завадський), Годувальницю (Ніна Гіляровська), Нойда (Юрій Ребрик). Із садистською посмішкою Лаура провокує скандали, сіє сумніви в душі Ротмістра, оголошуючи, що дочка Берта, яку він обожнює, зовсім не його, за спиною оговорюючи чоловіка та спостерігаючи, як ламається сильний чоловік.
«Батько» — твір, в якому закладено жінконенависницький підтекст. Річ у тому, що це відгомін непростих сімейних стосунків самого драматурга. Його любов-ненависть до дружини стала цілющим грунтом, в якому народжувалися твори письменника. Стріндберг — яскравий представник натуралізму в літературі, який вважає, що всі біди від поганої спадковості, і якщо є генна «червоточина», то вона обов’язково виявиться у наступних поколіннях.
Чорно-біла гама та чоловічі костюми героїв нівелюють жіноче і чоловіче начало у п’єсі, переносячи психологічні пристрасті «Батька» у філософську площину «добра» і «зла» — таке сценічне рішення запропонували франківці. Півтори години минають, як мить. Із кожною секундою пружина закручується все тугіше, тримаючи глядачів у напруженні.
Після прем’єри Петро Панчук розповів, як народжувалася вистава:
— Ми працювали разом з Олександром Білозубом як співрежисери. Якщо висловлюватися термінологією будівельників, то я копав фундамент, зводив каркас нашої будівлі, а Саша як художник зробив його красивим, розставляючи акценти. Те, що я виконую головну роль, дещо заважало мені як режисеру. Саме тому потрібен був інший погляд зі сторони. Всевидючим та керуючим оком став на останньому етапі Білозуб. На репетиціях ми імпровізували, а Олександр нами керував, щоб вистава вдалася органічною. Для мене п’єса «Батько» цікава тим, що в ній Стріндберг показав нелегкий шлях пошуку істини. Людина страждає, коли у неї забирають найдорожче. І коли вже нема на кого сподіватися, вона волає до Бога.
До режисури йшов поступово. Мої творчі дороги перетиналися з іноземними театральними школами. Так, спостерігаючи за роботою акторів з Італії та Японії, за їхніми способами репетицій, я відчув їхню привабливість. Декілька років тому я зробив моновиставу «Сон смішної людини» за «Ідіотом» Достоєвського (ще до скандальної жолдаківської постановки), показавши її на фестивалі «Березілля». Після нього італійська актриса Крістіна Коломбо запропонувала попрацювати спільно. На жаль, через фінансові труднощі ми не реалізовували свої плани. Але я радий, що зміг спробувати себе у цілком новій якості. Суть методу полягає в тому, що, виходячи на майданчик, актор працює імпровізовано, не затиснутий рамками п’єси і тексту. Вистава народжується завдяки людському контакту, який виникає у процесі репетицій. Саме тоді виникають цікаві й нестандартні рішення. Цей метод я пробував реалізувати, але, на жаль, на українській сцені він не приживається. Наші актори бояться себе ламати. Адже грати стає важче, треба витягнути свій внутрішній потенціал.
Петро Панчук, приймаючи вітання з вдалим режисерським дебютом, признався, що, спробувавши режисерського хліба, почуття голоду не втамував. Є декілька задумів, він сподівається, що ці проекти знайдуть підтримку в керівництва театру.
Справжньою іменинницею відчувала себе і Вікторія Спесивцева. Схоже, у актриси у творчості почалася активна смуга. Лише нещодавно було створено нову версію «Кармен», тепер — вистава «Батько», де вона грає головні ролі. Попереду нова робота, але вже не на франківській сцені, а у Харківському оперному театрі. Андрій Жолдак розпочав репетиції шекспірівського «Гамлета», де Вікторія зіграє роль Офелії, а її партером стане естрадний співак Андрій EL-Кравчук. Проте це зовсім інша історія.
