Резонансні «одіссеї»
У зв’язку з цим заступник Генпрокурора «особливо підкреслив», що «05. 06. 2000 р. було прийнято постанову №906-16, яку підписав екс-прем’єр Віктор Ющенко, в пункті першому якої завод «Ленінська кузня» було занесено до переліку підприємств, які «беруть участь у реалізації кораблів». Чим було продиктоване таке рішення, слідство ще має встановити. Генпрокуратура вважає, що пункт перший згаданої постанови був незаконним («Ленкузня» не була власником кораблів») і констатує, що 21 листопада («коли основні роботи з добудування кораблів було завершено») «між державною компанією «Укрспецекспорт» і «Ленінською кузнею» укладається договір, згідно з яким «Ленкузня» продає кораблі «Укрспецекспорту» за більш ніж 44 млн. грн.». Хтось, таким чином, отримав бюджетні гривні, а 31 січня «Іван Богун» успішно вирушив до греків.
Проте на цьому «одіссея» не закінчилася. Зі слів Атаманюка, частина грошей, отриманих «Ленкузнею», призначалася для добудування ще одного десантного корабля «013» (4,3 млн. грн.), частина — до державного бюджету тощо. Натомість «на підставі постанови Кабміну №906-16 на заводі «Ленкузня» було відкрито спеціальний рахунок, і на нього надійшли гроші в сумі 44,5 млн. грн.». Слідство встановило, що «з грошей, які повинні були надійти до державного бюджету, понад 41 млн. грн. було направлено на сумнівні операції». О. Атаманюк говорить, що «на підприємство «Торговий дім» (майже 2 млн. грн.), товариство «Скло-Молдова» (10 млн. грн.) тощо», а також на підприємства, які, на думку Генпрокуратури, мали всі ознаки фіктивності.
Резюмуючи, нагадаємо, що відносно генерального директора «Ленінської кузні» Петра Блиндаря було порушено кримінальну справу, і 19 грудня минулого року Генпрокуратура отримала у Печерському суді санкцію на його арешт. О. Атаманюк відзначив, що «за заслуги перед Батьківщиною» і «за станом здоров’я» П. Блиндар нині перебуває на волі і що в цей час на «Ленкузні» відбувається податкова перевірка. Відповідаючи на уточнююче запитання після прес-конференції, О. Атаманюк повідомив, що стосовно посадових осіб «Укрспецекспорту», які допустили укладення незаконного договору, кримінальних справ не порушено, проте їхню роль у цій справі вивчають.
Другу справу — «справу Стрешинського», яка свого часу набула ще більшого резонансу і її використали всередині України для дискредитації секретаря РНБО Євгена Марчука, — О. Атаманюк прокоментував не менш цікаво. З його слів, у березні цього року в Італії стався повний обмін інформацією між прокуратурою Туріна і Києва з цього приводу. У результаті вкотре підтверджено, що, цитуємо, «італійська прокуратура не порушувала жодних кримінальних справ стосовно Марчука у зв’язку з розслідуваною справою про контрабанду зброї». Про подробиці проведення спільної операції українських (СБУ тодi очолював Є. К. Марчук) і англійських спецслужб нещодавно докладно інформували «Киевские Ведомости». Цей факт отримав учора офіційне підтвердження Генпрокуратури: «корабель «Ядран-експрес» (на ньому Стрешинський переправляв зброю. — Авт. ) було затримано з допомогою українських та англійських спецслужб». А ось чому західні спецслужби не «проводили» до замовника судно, яке транзитом пройшло територією України, будучи завантаженим, за даними Атаманюка, зброєю у Білорусі, — ясно не зовсім. Заступник Генерального прокурора сказав, що в Італії «замовника знають», але багато що в справі Стрешинського є нібито тамтешньою державною таємницею.
