Результат студентської боротьби:

Претензії студентів КПІ такі: бажання збільшувати набір студентів-першокурсників не може виправдати практику порушення норм мінімальної житлоплощі на одну людину. На даний момент, зі слів протестуючих, в одну 18-метрову кімнату поселяють не трьох, а чотирьох осіб, що унеможливлює нормальне навчання і відпочинок. Крім того, процес ущільнення «супроводжувався» і збільшенням у 1,5 раза плати за проживання, яка з листопада нинішнього року становила 24 гривні. Крім головної вимоги — вирішити вищезазначені питання на користь студентів — є й додаткові: продовжити роботу бібліотеки КПІ (що певною мірою пов’язане з основною претензією), регламентувати права й обов’язки служби безпеки університету (за твердженням «протестантів», останні перевищують свої повноваження, наводячи порядок і серед тих, хто його не порушує). А також покращити якість, підвищити темпи проведення ремонтних робіт у гуртожитках та забезпечити нормальні умови розвитку сфери послуг на території КПІ — створити заклади культурно- розважального характеру та харчування з «якісними, дешевими і безпечними послугами, за сучасними стандартами».

Спочатку нечисленний студентський хід під лозунгами: «Перенаселення заважає навчанню», «Вимагаємо якісного ремонту» і зовсім уже ліричним «Пишу конспект на підлозі» під коментарі однокашників (від заохочувального «ми з вами» до «пішов би з ними, якщо б за це гроші платили(?!)») на підході до ректорату «набрав масу» і помітно посмілішав. Але від пропозиції ректора Михайла Згуровського всім разом провести конструктивну бесіду в конференц-залі протестуючі не відмовилися. Перший необхідність нещасливих перетворень аргументував таким чином. По-перше, збільшення кількості студентів за допустимі рамки (університетська інфраструктура розрахована не більше ніж на 40 тисяч) не виходить. Крім того, як стверджує М. Згуровський, навчальний заклад згідно із законом не зобов’язаний забезпечувати стовiдсоткового поселення іногородніх. Таким чином, ущільнення — це добра воля університету (обговорена, з його слів, з органами студентського самоврядування, які у свою чергу нібито вирішували це питання зі студентами, які дали на це «добро»), покликана зняти «квартирне питання». А збільшення вартості проживання — міра, продиктована «складним фінансовим становищем КПІ та заборгованістю з розрахунків за електро- і теплоенергію». У вiдповiдь активісти акції протесту поцікавилися, чи не пов’язані кращі умови проживання студентів-іноземців із тим, що платять за житло останні значно більше. З цим ректор категорично не погодився, не знаходячи у даних умовах жодних відмінностей. Він також зазначив, що деякі з 23-х університетських гуртожитків вивели з житлового фонду КПІ за санітарними нормами (одне з них віддали поліграфічному факультету, оскільки останній планує реконструювати його з позабюджетних коштів). Проте визнав, що частина приміщень «у скрутний для інституту час» передавалася в оренду приватним особам. Проте, як стверджує М. Згуровський, уже розроблено університетську програму поступового повернення цих приміщень, а також з надбудови мансард на 10-и гуртожитках (це близько 1500 «ліжко-місць») та споруди нової будівлі. Що стосується обвинувачення в неефективному використанні фінансових і матеріальних ресурсів, студентам-економістам запропонували сформувати своє представництво для участі в аналізі витрат університету та в перевірці обгрунтованості підвищення плати за проживання — зі слів ректора, «фінансові звіти доступні абсолютно кожному».

Але судячи з усього, протестуючу сторону результат переговорів не вразив — з усіх висунених вимог ректор визнав можливим задовольнити одразу в залі тільки одне: бібліотека працюватиме довше.