Романтична подорож з Берліозом
Минулий вік-енд у Колонному залі філармонії ім. М. Лисенка відкривався концертом симфонічної музики (які стали вже традиційними) із серії «До ювілейного сезону — симфонічний вимір». Національний академічний симфонічний оркестр під керуванням народного артиста України Миколи Дядюри дарував слухачам зустріч із невиправним романтиком Гектором Берліозом, виконавши дві його симфонії — «Гарольд в Італії» і «Фантастична симфонія».
Характерно, що всі ці концерти проходять за підтримки посольств різних країн — «День» вже публікував серію рецензій про концерти під егідою фінського, польського і ін. посольств, — адже в них, крім прекрасного українського колективу, беруть участь кращі солісти з цих країн. Цього разу концерт проходив за підтримки Посольства Ізраїлю в Україні. Соло виконував альтист Аврі Левітан.
Музикант народився в Тель-Авіві, там же закінчив консерваторію і продовжив свою освіту в Парижі, отримавши грант Культурного Фонду Америка-Ізраїль. Аврі Левітан виступав з найвідомішими музикантами — Бенгт Форсберг, Такеші Шуміцу, Бернард Грінхауз, Ноам Шериф, Агнешка Дузмал й ін. Він — постійний учасник престижних музичних фестивалів, які проходять по всьому світу — від Америки до Японії. Найвідоміші музичні академії запрошують його провести майстер-класи. Серед них — Віденська консерваторія (разом з Кшиштофом Пендерецьким), Токійський університет Гедаї, консерваторії в Буенос-Айресі і Кракові тощо. Зараз він завідувач кафедри альта в Іспанії. У Києві, крім концерту, Аврі Левітан також давав майстер-клас в Музичній академії. А після київських гастролей за такою ж програмою музикант працюватиме в Одесі.
Для виконання в концерті була вибрана симфонія «Гарольд в Італії». Ідею написати концерт для альта запропонував Берліозу славетний Паганіні. Але перша написана і показана йому частина, не задовольнила чарівника скрипки. Не дивлячись на це, композитор продовжив роботу. Із його спогадів: «Я задумав написати для оркестру кілька сцен, в яких альт соло звучав би як активний персонаж, що за будь-яких обставин зберігає властивий йому характер. Альт у мене подібний меланхолійному мрійнику в дусі Чайльда Гарольда Байрона — звідси і назва симфонії «Гарольд в Італії».
Манера виконання Аврі Левітана — дуже технічна і акторськи показна, яка найкраще пасує до цього твору. Його яскрава дуель з оркестром, який дуже тонко веде Микола Дядюра, закінчується перемогою для глядачів, які з насолодою її слухають.
