Саміт ЄС—Росія. Післясмак

Як писав «День» у матеріалі «Настав час поговорити відверто», на саміті ЄС — Росія відбувся «відвертий і чесний обмін думками» між двома сторонами, у тому числі про Україну і Східне партнерство. Про це, зокрема, сказав на прес-конференції після саміту голова Європейської ради Герман ван Ромпей. За його словами, він разом із президентом Єврокомісії намагався переконати російського президента Володимира Путіна, що Угода про асоціацію з ЄС не несе ніякої шкоди інтересам Росії. В свою чергу Путін дав зрозуміти, що нібито нічого немає проти суверенного вибору України, але в нього виникають питання щодо наслідків підписання цієї угоди для економіки Росії. Ці наслідки Путін вважає катастрофічними. Інакше навіщо було б тиском і митними війнами минулого року змушувати Київ відмовитися від її підписання.

Також Путін продемонстрував нерозуміння суті протестів в Україні, заявивши, що бачить у них крайні прояви націоналізму. Більше того, російський лідер побачив, не зрозуміло по якому ТБ,  що «на Західній Україні священик закликає натовп їхати до Києва і громити уряд», і далі аргументація: «щоб у нашому домі не командували негри, москалі, тобто росіяни, і жиди».

«День» попросив євродепутата Марека СІВЦЯ прокоментувати «відверте спілкування» лідерів ЄС і Росії та заяву Путіна.

— Проблема в тому, що обидві сторони — як Європейський Союз, так і Російська Федерація — мають абсолютно різні підходи щодо майбутнього України. Росія тисне і шантажує Україну, щоб вона приєдналася до Митного Союзу. Євросоюз навпаки — запропонував підписати Угоду про асоціацію. Як бачимо, інтереси різні, але зрештою Україна піддалася шантажу і змінила свій шлях, відмовившись від євроінтеграції. Наша позиція така: те, що суверенну державу шантажує сильний економічний сусід, неприйнятно!

Що ж до заяви Путіна про священиків-екстремістів. Президент РФ дуже майстерний у використанні слів, які зручні для нього, але не обов’язково відповідають реальності. Сьогодні проблема України полягає не в екстремістах. Головна проблема — це злочини, спричинені чинною владою: вбивства і викрадення людей. Якщо поглянути на кількість жертв на боці протестуючих, то їхню реакцію можна виправдати. Я б акцентував увагу на самому механізмі помсти — одне насилля породжує інше.

Щодо Угоди про асоціацію. Звісно, Україна не є загрозою для Росії. Якщо говорити про змагання між ЄС і Росією за Україну, то Європейський Союз — це не військова організація. Але ЄС базується на певних цінностях і політиці. Я вірю, що простір для обговорення майбутнього цього регіону існує. Ми поважаємо позицію Росії, але не приймаємо те, що вона привласнює собі всі права народів цього регіону задля того, щоб домінувати над ним.