Сезон морських відкриттів

Чорне море — це клондайк для археологічних відкриттів. Фахівці вважають, що лише в акваторії України на його дні лежить понад 2,5 тисячi об’єктів, які чекають на увагу від археологів, багато з них — унікальні. Йдеться про цікаві як для фахівців, так і для тих, хто полюбляє історію, унікальні історичні артефакти: від затонулих кораблів та авіатехніки часів Другої світової війни до стародавнього посуду, виготовленого грецькими майстрами ще до нашої ери.

Дно Чорного моря поки що залишається маловивченим, адже з різних причин археологічні дослідження тут проводилися не часто (приміром, торік у водах Чорного моря працювало лише три наукових експедиції). На щастя, наші науковці не самотні — цього року, взявши на себе левову частину фінансування, їм на допомогу прийдуть американські та німецькі колеги. Археологи запланували здійснити 17 спільних морських експедицій. «Кожна експедиція сама по собі є дуже цікавою і кожна з них може завершитися відкриттям, — вважає директор Департаменту підводної спадщини України Сергій Воронов. — Наш археологічний сезон ми відкриємо експедицією до затонулого в минулому столітті корабля «Адмірал Нахімов». Очікуємо знайти багато зброї та військової амуніції на «Броненосцi», який затонув 1908 року. Також до найбільших експедицій увійде й експедиція в Босфорській протоці, де на дні вже кілька століть лежить затонулий візантійський корабель. Інтерес до нього в науковців світу дуже великий, а фінансування експедиції взяла на себе команда німецьких археологів. Крім того, особливу увагу ми приділимо дослідженню затонулого броненосця «Єкатерина II», який лежить на глибині 110 метрів, а сама експедиція проходитиме під прапором ЮНЕСКО».

Всі заплановані 17 експедицій українській стороні обійдуться у 200 тисяч гривень. Це — набагато менше, ніж потрібно, а скільки саме потрібно для дослідження дна Чорного моря, поки що ніхто не береться обрахувати. І якби не допомога зарубіжних колег — мало б що вдалося зробити. Як зауважив Сергій Воронов, під час археологічних робіт науковці використовуватимуть німецьку водолазну техніку, за допомогою якої археологи колись досліджували «Титанік». Загалом вся техніка, яку використовуватимуть під час експедицій — найновіша. Найголовнішим є телекерований підводний апарат, обладнаний відеокамерою, спеціальним освітленням і навіть спеціальними «лапами» для того, аби розкопувати, піднімати та перевертати археологічні знахідки. Апарат також містить спеціальний ліфт, по якому артефакт підніматиметься на борт судна для подальшої консервації. Звісно, що цього керованого робота археологи використовуватимуть для дослідження великих глибин — дна, куди водолази вже не зможуть опускатися. Варто зауважити, що великі глибини Чорного моря викликають у фахівців найбільший інтерес, оскільки там є сірководневий прошарок, який, немов консервант, не дає загинути предметам людської діяльності. Заступник директора Iнституту археології НАНУ, професор Денис Козак зауважив, що лише близько 10% знахідок будуть підніматися на поверхню. Йдеться про зброю, амфори, якорі (невдовзі в Одесі планується відкрити музей якорів із затонулих кораблів), решта — так і залишиться в законсервованому стані, звідки робот може проводити телетрансляцію.

Тим, хто цікавиться історією, добре відоме ім’я американського морського геолога і океанографа Роберта Балларда, який знайшов та дослідив уламки «Титаніка», а минулого року під час експедиції в Чорному морі натрапив на затонулий радянський лайнер «Ленін», кілька підводних човнів та гелікоптерiв. Науковець переконаний, що води Чорного моря приховують в собі багато несподіванок та сюрпризів, тому й цього року він стане учасником кількох експедицій. Планується, що на борту судна він записуватиме нову телепередачу, але — не з вітчизняними документалістами.

«Чомусь для українських телеканалів є величезною проблемою зняти хоч один документальний фільм про археологічні дослідження на дні Чорного моря, — дивується Сергій Воронов. — Коли ми вирушаємо в експедицію, завжди даємо на наших кораблях місце для журналістів. Але з невідомих причин це нікого не цікавить. Навіть маючи виключно цікавий матеріал на 20 дисках, який ми записали власноруч, ми так й не змогли домовитися ні з однією телекомпанією для його транслювання в ефірі».

За словами Сергія Воронова, оскільки до останнього часу вивчення морського дна відбувалися рідко, до сьогодні багато об’єктів не стоять на спеціальному обліку і не мають статусу музейних експонатів. Правда, на разі Департамент підводної спадщини України вже закінчує створення державного реєстру цих об’єктів — він нараховує аж два великі томи. Наступний крок — за Міністерством культури і туризму України, де його повинні затвердити.

До останнього часу також існувала велика проблема із активною діяльністю в акваторії Чорного моря «чорних» дайверів, які, як правило, в місцях затонення військової техніки полюють на зброю. На думку фахівців, вітчизняна наука сильно постраждала від їхньої «діяльності». Цього року археологи сподіваються на співпрацю із створеною торік спеціальною службою з нагляду за історичними пам’ятками, у яку увійдуть оперативні групи підрозділів СБУ та МВД, аби чергувати у водах Чорного моря.