Шлях України – в єдине небо

Якщо відмовитися від трохи недоречної в дні трагедії образності, то насамперед йдеться про єдину систему управління польотами всіх цивільних і військових бортів, що пролітають над густонаселеним європейським континентом. Схоже, аналогічні національні системи вже не витримують управлінських навантажень і дають незрозумiлi на перший погляд збої. Людський чинник у них, очевидно, тісно взаємодіє з випадковостями, які насправді є цілком закономірними подіями, що грунтуються на «проколах» в організації надзвичайно складного і більш ніж відповідального виду людської діяльності.

Неспроста профспілка французьких авіадиспетчерів закликає заморозити проект «Єдине небо». На початку тижня вона звернулася з такою вимогою до європейської влади, додавши до цього прохання розпочати парламентське розслідування за фактом трагедії в небі над Німеччиною. Лідери профспілки закликають «негайно заморозити всі переговори і дебати стосовно «Єдиного неба». Чи буде почуто цей вияв «антиавіаглобалізму»? Тим більше, що одночасно в Швейцарії робляться спроби виправдати диспетчера, якого багато хто вважає винним у авіакатастрофі. (У ніч трагедії диспетчер, який проходить нині психіатричне лікування, був на посту один, причому всі телефонні лінії в пункт управління повітряним рухом було відключено чи зайнято. Через це німецькі колеги з диспетчерського пункту Карлсруе, які намагалися за дві хвилини до зіткнення попередити Цюріх про небезпечне зближення двох літаків, дозвонитися туди не змогли.)

Не виключено, що проект «Єдине небо», у разі його здійснення, міг би стати гарантією від подібних ситуацій. І саме пам’ять про жертви трагедії у небі Німеччини повинна активізувати зусилля міжнародної громадськості, спрямовані на те, щоб польоти над Європою стали більш безпечними. Не випадково комісар у справах транспорту Європейської Комісії Лойола де Паласіо, коментуючи трагедію, що відбулася минулого тижня, заявила про необхідність розвивати проект «Єдине небо». На її думку, «розрізненість» європейського повітряного простору «ускладнює» авіаперевезення.

Тим часом проблема роз’єднаності авіапростору, як кажуть, досить гостро стоїть і в Україні. У небі нашої країни лiтає безліч (20) тільки вітчизняних авіакомпаній, які апріорі не спроможні повністю забезпечувати належну безпеку польотів. Досить сказати, що навіть у держкомпанії «Авіалінії України» скорочено посаду головного інженера з сертифікації і контролю якості польотів. Досвідчений фахівець порпається на грядках... І слава Богу, що українське авіатранспортне керівництво в особі оновленого Мінтрансу останнім часом разом з активізацією, а по суті, реанімацією внутрішнього авіасполучення в країні (зі слів держсекретаря українського транспортного відомства Ельбруса Абдуллаєва, передбачається, зокрема, збільшити кількість внутрішніх рейсів з 14 до 56, знизити авіатарифи, а також аеропортові збори і тарифи на аеронавігаційне обслуговування), піднімає на новий рівень і систему управління безпекою польотів. Наприклад, «Украерорух», який обслуговує близько 170 міжнародних повітряних трас, що проходять через повітряний простір України, загальною довжиною 36782 км, а його зона відповідальності охоплює 5 районів польотної інформації загальною площею 730480 квадратних кілометрів, отримав можливість істотно покращити свою технічну базу. Для цього він проводить міжнародний тендер з реконструкції Сімферопольського центру управління повітряним рухом у рамках проекту модернізації системи аеронавігаційного обслуговування України, що фінансується із залученням кредиту Європейського банку реконструкції і розвитку. ЄБРР та «Украерорух» підписали відповідну кредитну угоду під гарантію уряду України. До робіт передбачається приступити вже у листопаді.

Важливе значення для безпеки польотів має і спільний намір уряду України та РФ підтримати програму оновлення парків цивільної авіації двох країн. Уже в вересні передбачається підписати українсько-російську міжурядову угоду. Так, російський «Аерофлот» збирається закупити у Харківського державного авіапідприємства 25 літаків Ан-74ТК300.

Отже, у нашому «єдиному небі», а що не кажи, всі кордони в ньому є не більш ніж умовністю, з’являтиметься все більше літаючих об’єктів, кожен із яких за найменшої помилки здатен перетворитися на загрозу як для тих, хто довірив своє життя авіації, так і для тих, хто про жодну загрозу і не підозрює, перебуваючи на землі. І думається, що наші громадяни, які успішно і масово долають нині давно вiдмiнену «залізну завісу», кровно зацікавлені в тому, щоб їхню безпеку гарантували і високим професіоналізмом, і належною зарплатою, і сучасним технічним оснащенням наземних служб, що регулюють повітряний рух не тільки над Україною, але й над усією Європою. Таку можливість і закладено в проекті «Єдиного неба». Нещодавно, під час робочої зустрічі українського посла в Канаді, представника України при ICAO (Міжнародна організація цивільної авіації) Юрія Щербака з президентом цієї впливової у світі авіації структури Асадом Котайтом і генсеком Коста Перейрой, обговорювалися питання взаємодiї України з ICAO, зокрема, перспективи у сфері стандартизації, розробки систем комунікацій і навігації, співпраця на регіональному рівні, а також правові аспекти регулювання міжнародного транспортного сполучення. Український посол проінформував співрозмовників про діяльність Субрегіонального Європейського Центру ICAO з питань авіаційної безпеки при Національному авіаційному університеті України, де восени цього року повинна відкритися кафедра ICAO.

Тим часом українських авіаторів, якi не лiтають, поки що найбільше цікавить навіть не безпека польотів, а елементарна можливість піднятися в небо. Реалізацію своїх надій багато хто з них пов’язує із здійсненням проекту створення єдиної національної авіакомпанії України, що підтримується міністром транспорту України Георгієм Кирпою. Знаючи «залiзну руку» і таке ж тверде слово нинішнього голови Мінтрансу, можна сподіватися, що здійсниться й український варіант «єдиного неба», і проблематичний у даний момент європейський проект, у реалiзацiю якого, на думку українських фахівців, наша країна здатна зробити гідний внесок.