...Сміття — по «фракціях»!

У минулі вихідні для 3,5 тисячi киян почався обіцяний міською владою експеримент із роздільного збору сміття. Завдяки спонсорській підтримці датчан, кожному учаснику пілотного проекту видали відро і набір пакетів для відходів, а найближчі смітники тепер мають додаткові контейнери з піктограмами — для паперу, для скла і для пластикових пляшок. Жителів детально проінструктували з питань правильного і, головне, екологічно свідомого поводження з побутовими відходами. І ті протягом півроку будуть сортувати сміття «по фракціях» і опускати його у відповідні контейнери. За обсягом відходів обіцяють стежити пильно: кожен вид сміття перед тим, як відвезти, будуть зважувати, а ЖЕКи, які беруть участь в експерименті, зобов’язані систематично звітувати перед координаторами проекту про свої досягнення. Для бажаючих жити за старими правилами, тобто не зменшувати за рахунок сортування обсяги відходів, які поступають на полігон для спалення, варіант також буде — змішаний контейнер. Його планують використати як своєрідний індикатор екологічної свідомості.

Як розповідає відповідальний за експеримент майстер ЖЕКу №512 Наталя Лубінець, у десяти будинках знайшлося лише четверо таких, які не погодилися з новими функціями. Вони твердо заявили, що такими справами повинні займатися двірники, а думати про те, куди дівати пластикову пляшку, в якій залишилося трохи соняшникової олії, у них немає часу і бажання. Зате інші, всупереч прогнозам міської влади, експеримент сприйняли навіть з радістю. Жителька будинку №22 по вулиці Вишгородській Людмила Дашивець порадувалася, що «нарешті ми будемо жити, як за кордоном». У Німеччині, говорить Людмила Георгіївна, жоден смітник не «пахне». А про те, що відходи треба сортувати в обов’язковому порядку, знає, як два плюс два, кожна дитина. Схожі думки висловлювали й інші «першопрохiдці». Олена Бречак, наприклад, говорить, що вже давно для власної зручності відділяла скло від пластика та паперу. І їй було абсолютно незрозуміло, чому міська влада до нинішнього часу не займалася розв’язанням проблеми відходів у столиці. Адже, за її словами, очевидно: розділяючи сміття, можна було б і бюджет поповнювати, і додаткові робочі місця створювати, і, безумовно, поліпшувати екологію в місті.

Яскравий приклад тому — Німеччина. Незважаючи на те, що над «заклопотаністю» німців сортуванням відходів часом жартують, результат їхньої свідомості очевидний. Утилізація і переробка сміття стала окремою галуззю економіки з річним обігом 70 млрд. євро. У ній зайнято 240 тисяч чоловік, і за можливість займатися «сміттєвими» справами між підприємствами виникає жорстка конкуренція. Водночас проби повітря, які періодично беруться, вказують на те, що з кожним роком воно стає все чистішим. Правда, до досконалості в «сміттєвому» питанні тут ішли протягом десяти років. У кожному населеному пункті влада періодично проводила «лікнеп» для жителів, переконуючи їх у корисності своєї місії. Тепер же в Німеччині ні у кого не викликає невдоволення той факт, що за вивіз і переробку сміття треба платити, рівно як і за комунальні послуги. І ніхто не протестує проти того, що неслухняність у даному питанні обертається адміністративними санкціями.

Українцям уже давно відомо, що несортоване сміття має вдвічі меншу теплотворну здатність, ніж розділене «по фракціях». І що тільки столиця щодня «виробляє» понад 10 тис. кубометрів твердих побутових відходів. Існуючі полігони не відповідають європейським стандартам, і чималий відсоток сміття залишається на несанкціонованих звалищах. Про їхню «впливовість» свідчать дані сміттєспалювального заводу «Енергія». Тут говорять, що через них проходить лише четверта частина всіх металевих відходів столиці. Хоч відомо: в зоні високого атмосферного забруднення на 49% більше хворіють на туберкульоз, на 31% — злоякісними новоутвореннями і на 54% — хворобами кровоносної системи.

Сміттєва революція в столиці обіцяє бути успішною. Тут вважають, що повинен принести свої плоди і «пряничний» принцип. Тому кожного місяця при роздачі сміттєвих пакетів жителям задають тематичні запитання, вірна відповідь на які збільшує шанси учасників експерименту на отримання призів після його закінчення. А поки він триває, двірники фіксують усі побажання тих, хто сортує. На сьогодні у ЖЕКу № 512 є єдина «скарга» — жителька написала, що спрощений варіант не зовсім діючий. Краще б, пише вона, якби ми сортували сміття, як на Заході, і розкладали б у тому числі і органічні відходи.

ДО РЕЧІ

У найближчі два-три роки на південному березі Криму, між Ялтою та Алуштою, планується побудувати сміттєпереробний завод. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, зараз вивчається два варіанти проекту — американський, який передбачає механічну переробку сміття без спалення відходів, і європейський, який відрізняється більш глибокою переробкою сміття, однак передбачає спалення частини продуктів переробки. Для вивчення інвестиційних проектів із впровадження нових технологій у цій області в уряді Криму створено комісію на чолі з віце-прем’єром Володимиром Шкаберіним. Постанова кримського уряду регулює розподіл фінансів, які надходять на рахунок республіканського управління «Кримресурси» від державної компанії «Укрекокомресурси». Кошти призначені для діяльності, пов’язаної зі збором, сортуванням, транспортуванням та утилізацією використаної тари (упаковки). 50% цих грошей повинні піти на реалізацію на півострові Програми поводження з відходами і впровадження нових технологій у сфері утилізації використаної тари. Інші 50% повинні бути направлені в райони і міста Криму для забезпечення роздільного збору, переробки і утилізації використаної тари (у формі інвестпроектів).