Спецохорона для тварин

Майже щоранку перетинаюсь у ліфті з сусідкою з дев’ятого поверху. Вона веде на прогулянку двох песиків. Безпородних і худих — обох взяла в притулку для тварин. Це достойний приклад того, що любити чотирилапих або пернатих можна не лише за наявність родословної, а просто за перебування поруч.

Якби ставлення до тварин було виключно таким, як у моєї сусідки, мабуть, зникли б будь-які розмови про жорстоке поводження з ними. А так одні нарікають на велику кількість безпритульних собак на вулицях міста, інші — на отруєння тварин комунальними службами. Золота середина — в дотриманні стандартів, котрі свідчать про гуманність суспільства та адекватну політику влади щодо беззахисних звірів. Та через їхню відсутність громадяни бачать потребу у створенні додаткових важелів контролю за дотриманням прав тварин.

ФОТО ОЛЕКСІЯ ІВАНОВА

Тому жителі столиці ініціювали створення зоополіції, зареєструвавши відповідну петицію на сайті Київради. Пропонують створити окрему службу, яка захищатиме домашніх і безпритульних тварин від жорстокого поводження, а також запобігатиме нападам агресивних тварин на людей. Ідеться і про створення сайта для пошуку господарів безпритульним.

ПІДТРИМКА Є, А МЕХАНІЗМУ НЕМА

«Зоополіція мала б реагувати насамперед на випадки жорсткості, залагоджувати ситуації, коли власники знущаються над тваринами. Головне її завдання — реагувати на порушення прав тварин та доводити такі справи до суду. Також має працювати телефон гарячої лінії, служба моніторингу ситуації тощо, — каже Анжеліка Комарова, голова Спілки вільних журналістів «Природа — над усе». — Раніше я моніторила ситуацію щодо жорстокості в столиці. Щодня мене ошелешували страшні новини про те, кого і де отруїли. Колись мені в інтернеті трапилась накладна на закупівлю комунальниками отрути, це було ще перед Євро-2012. Зараз на арену вийшли так звані догхантери, котрі повинні відповідати за свої вчинки перед законом. Завдяки зоополіції хотілося б бачити нашу країну більш цивілізованою».

Петиція набрала 25 тисяч голосів із необхідних для розгляду депутатами 10 тисяч. Однак постійна комісія Київради з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції її відхилила, бо місто не має повноважень для створення будь-яких поліцейських підрозділів. А от комісія з питань екологічної політики «за» появу у місті зоополіції, та не знає, як такий механізм реалізувати.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«Усі сподіваються, що поліція відловлюватиме безпритульних собак, а мені здається, що узгоджуватимуть вигул собак, штрафи тощо, — вважає  Сергій Григор’єв, працівник київського зоопарку, який зараз доглядає за тваринами в «Межигір’ї». — Знаю з власного досвіду, що часто хороші ініціативи активістів не закінчуються нічим добрим. У мене була епопея з київським зоопарком, коли через позицію керівництва та зловживання з його боку порушувались і права людей, і права тварин. Багато чого винесли в публічну площину, але ні до чого це не привело, нікого не покарали за корупційні схеми».

ЗООЛОГІЧНЕ ДСНС

Попри поодинокий песимізм і вагання міської влади, активісти самі об’єднуються в ініціативні групи для захисту тварин, причому багато з них з’явилося задовго до петиції. Так, існує рух противників використання справжнього хутра для пошиття шуб; є групи, що відстежують догхантерів. «Форум порятунку Києва» підтримує зооактивістів у судах, коли вимагають покарати тих, хто знущався над тваринами. Асоціація зоозахисних організацій України має осередок у Києві, загалом її учасники стежать за виконанням Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження». У столиці навіть діє Служба порятунку тварин в екстрених ситуаціях.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«Ми, команда порятунку тварин у Києві, працюємо як аналог служби з надзвичайних ситуацій, але для тварин. Ми рятуємо тих, хто не може врятуватися самостійно», — так у Facebook рятувальники розповідають про свою роботу. Одне з останніх відео, викладене в соцмережу, — про врятованого на озері лебедя, якого тимчасово оселили у... ванній. В основному зоорятувальники знімають котів з дерев, допомагають тваринам вибратися з вентиляційних шахт, а також надають домедичну допомогу врятованим звірям. 

АКТИВІСТИ «ЗА» ПАРТНЕРСТВО З ПОЛІЦІЄЮ

Команда порятунку тварин просить не турбувати їх «непрофільними» питаннями, на зразок відлову пташок, що полетіли, влаштуванням безхатченків у притулки чи пошуками господарів для чотирилапих. Але ж цю роботу має хтось виконувати! Отже, судячи з інших петицій, крім зоополіції, кияни хочуть мати в місті службу стерилізації вуличних чотирилапих або окремий Департамент із захисту тварин.

Це свідчить про надвисокий запит громади щодо турботи за братами меншими. І для цього не потрібні великі кошти чи спеціальні програми. Наприклад, в Італії власники магазинів і кав’ярень лишають біля входу воду чи корм. У Варшаві «відкрили» для котів підвали та виділили з міського бюджету кошти на їхнє харчування. Їжу доручили розносити волонтерам. Чому б міській владі теж не покластися на активістів зоозахисного руху?

«Якщо створювати зоополіцію, то вона має стати нашим партнером, мати громадську раду, щоб не діяти суто формально, — переконана Анжеліка Комарова. — Коли є таке явище, як садизм до найслабших, а це вагомий показник рівня правозахисту, це означає, що ми не захищені. Наші зоозахисники чомусь виконують роботу за всіх, вкладаючи в таку справу свій час, зусилля та гроші. У громадськості є багато напрацювань, якими місто може скористатися. Треба, щоб чиновники осмислено поставилися до роботи зоозахисників. Влада може видавати свої внутрішні накази, щоб комунальні служби не закривали віддушини у підвалах, не розсипали отруту. Тут не треба великих зусиль, бо все й так виконують волонтери, — важливо тільки, щоб їх не принижували».